Справа №22ц-299/07                                                            Головуючий у 1 інстанції- Матвійчук Л.В.

Категорія - 19                                                                        Доповідач - Русинчук М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

4   квітня   2007   року   Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І.,

суддів- МудренкоЛ.І., РусинчукаМ.М

при секретарі - Масляній С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача на рішення Рожищенського районного суду від 13 лютого 2007 року

встановила:

Рішенням Рожищенського районного суду від 13 лютого 2007 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане судове рішення з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин справи, які суд вважає встановленими.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що між сторонами в червні 2006 року велися переговори з приводу купівлі ОСОБА_1 у ОСОБА_2 металевого гаража. 1 червня 2006 року останній прийняв від першого 1000 грн. авансу. За поясненнями позивача домовились про ціну у 2000 грн. Відповідач стверджує, що він запросив за гараж 2300 грн., на яку позивач не погодився, через що він продав гараж іншому покупцеві, який погодився сплатити запропоновану ОСОБА_2 ціну.

В будь-якому випадку ціна гаража, за яку він продавався становила суму, що перевищувала більше ніж у 20 разів встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян в 17 грн. (підпункти 22.4 і 22.5 статті 22 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних

осіб»), що вимагало в даному випадку згідно з частиною 1 статті 206, пунктом З частини 1 статті 208 ЦК України укладення договору купівлі-продажу гаража у письмовій формі, оскільки даний правочин за обставинами справи не мав повністю виконуватись у момент його вчинення (не проводився одночасний обмін грошей на гараж).

Відповідно до частини 1 статті 639 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони в розглядуваному випадку не дійшли в належній письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу гаража (ціни, строку платежу і передачі вказаного майна), у зв'язку з чим суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що такий договір між сторонами не був укладений, і з цих підстав законно відмовив в позові, який грунтувався на факті укладення згаданого договору.

Доводи апелянта не спростовують наведених висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рожищенського районного суду від 13 лютого 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги

безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання

нею законної сили.