Справа №22ц -286/07                                                                     Головуючий в 1 інстанції: Хвіц Г.Й.

Категорія: 44                                                                                   Доповідач: Завидовська О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД       ВОЛИНСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«4» квітня 2007 року.                                                                                      м. Луцьк.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого              -          судді Завидовської О.Г.,

суддів                          -          Данилюк В.А., Киці С.І.

при секретарі             -          Тарасюк Ю.А.

з участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ДВС у Турійському районі Крашеніннікова О.В.,

представника співвідповідача Головного Управління Державного казначейства

України у Волинській області Зізюкіна Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Турійському районі Волинської області, Головного Управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання бездіяльності державного виконавця державної виконавчої служби неправомірною та відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на рішення Турійського районного суду від 29 листопада 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі на рішення Турійського районного суду від 29 листопада 2006 року представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду та неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Оскаржуваним рішенням Турійського районного суду від 29 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державної виконавчої служби у Турійському районі Волинської області та стягнуто в користь ОСОБА_1 500.00 грн. на відшкодування моральної шкоди і у доход держави 24,50 грн. судових витрат, вказані суми списано з розрахункового рахунку Управління Державного казначейства у Турійському районі. В решті позовних вимог відмовлено.

В даному судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав і просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове про задоволення позову.

Представник відповідача та представник співвідповідача, кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов»язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішень немайнового характеру - у двомісячний строк.

Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна божника.

Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодування в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Турійського районного суду від 14.02.1997 року ухвалено стягнути з державно - комунального підприємства «Експрес» в користь ОСОБА_1. одноразово 1341 грн. 68 коп. та, починаючи з січня 1997 року, щомісячно по 60 грн. 68 коп. 25.02.1997 року судовим виконавцем було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа про стягнення в користь ОСОБА_1. щомісячно по 60 грн. 68 коп. (а.с. 8 - 10).

В період з лютого 1997 року по травень 2001 року зазначене рішення було виконано частково, а саме стягнуто в користь позивача повністю одноразову суму 1341 грн. 68 коп. та частково щомісячні виплати.

З 15 травня 2001 року по листопад 2005 року виконавчий лист про стягнення середньомісячних платежів знаходився на виконанні ліквідаційної комісії ДКП «Експрес».

В листопаді 2005 року в зв»язку з поверненням виконавчого листа у виконавчу службу виконавче провадження було поновлено.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду зазначене рішення в повному обсязі так і не виконано, а саме недостягнуто за виконавчим листом 1349 грн. 40 коп.хоча виконавчий лист про стягнення з ДКП «Експрес» в користь ОСОБА_1. завданих йому збитків щомісячно по 60,68 грн. й перебував на виконанні в державній виконавчій службі в Турійському районі.

За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець, в порушення вимог ст. 5, ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», не вжив своєчасно та повно , встановлених заходів примусового виконання рішення та не дотримав строків здійснення виконавчого провадження, чим порушив права позивача і зобов»язаний відшкодувати завдану йому моральну шкоду, розмір якої визначений судом з врахуванням всіх обставин справи та тих психологічних страждань, яких зазнав позивач.

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги вимогу позивача про стягнення із ДВС у Турійському районі заборгованої суми за виконавчим листом, сум індексації і компенсації та 3% річних, оскільки дія ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» не поширюється на такі правовідносини.

За таких обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням вимог закону і доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду.

Керуючись ст. ст. 308, 315,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Турійського районного    суду від 29.11.2006 року в даній справі залишити

без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.