Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2026/2010р. Головуючий у першій
інстанції Левадко С.І.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Зотова В.С., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: Шевченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2009 року , по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну надбавку до пенсії дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
29.09.2009р . позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя та посилаючись на положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», просив стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 02 листопада 2009 року позов задоволено частково. На Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя покладено зобов’язання нарахувати та виплатити призначену позивачу пенсію відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову суду скасувати, як таку, що постановлена при неправильному застосуванні судом норм матеріального права та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ч.6, ч.3 цього Закону, дітям війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік...", яким зупинена дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується сторонами , відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу не в повному обсязі, а саме - у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що позивач звернулась до суду з позивом лише 29.09.2009р . , тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не надав доказів поважності причин пропуску строку і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та стягнення на користь позивача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та ст.99 КАС України.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя – відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий : В.О. Єфімова
Судді: В.С. Зотов
Л.М. Водяхіна