Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2027/2010р.         Головуючий у першій

                                      інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 57                               Доповідач в апеляційній

                                      інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     10 червня 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:    Єфімової В.О.,    

суддів:         Зотова В.С., Водяхіної Л.М.,

    при секретарі:  Шевченко О.В.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 11 січня 2010 року , по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

      16.12.2009р . позивач звернувся  до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя  та посилаючись на положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», просив стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008р. Конституційний Суд України визнав неконституційним положення п.41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно до яких ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” викладено в іншій редакції, відповідно до чого відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення пенсії в розмірі 10% мінімального розміру пенсії за віком, замість належних 30%.

       Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 11 січня 2010 року  позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції через порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному об’ємі.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

      Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.    

Відповідно до ч.6, ч.3 цього Закону, дітям війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., зміни, внесені пп.2 п.41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилися, дія вказаної статті на 2009 рік не зупинялася, тому починаючи з 22.05.2008 р. відповідач повинен був виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                Судом встановлено, що у 2009 р. УПФУ в  Ленінському районі в м.Севастополі дітям війни виплачувало підвищення до пенсії на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 49,8 гривні (10 % мінімальної пенсії за віком).

Однак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при виплаті підвищення до пенсії дітям війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про соціальний захист дітей війни», та відповідно до ст. 6 вказаного Закону мали нарахувати та виплатити позивачу пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд прийшов до вірного висновку про те, що невиплачена частина підвищення до пенсії у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. підлягає нарахуванню та виплаті відповідачем позивачу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підставою для скасування постанови не являються, а тому колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення постанови суду без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст..308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,

                    У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі в м.Севастополі відхилити.

Постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 11 січня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.

Головуючий :                                В.О. Єфімова

Судді:                                      В.С. Зотов

                                              Л.М. Водяхіна