Справа № 22-10451/10
Головуючий у 1 інстанції: Коробенко С.В.
Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - судді Шебуєвої В.А.,
суддів: Матвєєвої О.А., Українець Л.Д.,
при секретарі Гладун Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом‘янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом‘янському районі м.Києва про зобов‘язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Солом‘янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом‘янському районі м.Києва про зобов‘язання вчинити певні дії.
Визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Солом‘янському районі м.Києва щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної надбавки як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов‘язано Управління Пенсійного фонду України в Солом‘янському районі м.Києва здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної надбавки, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову Солом‘янського районного суду м.Києва від 12 травня 2009 року, прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі та зобов‘язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, починаючи з 01.01.2006 року з урахуванням індексу інфляції. Вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на порушення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” безпідставно не здійснював позивачці, яка є дитиною війни, нарахування щодо підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Суд зобов‘язав відповідача здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної надбавки, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 № 3367-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуются у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у 2006 році запроваджено не було.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»від 28.12.2007 р. в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», і, з часу прийняття цього рішення у позивачки відновилося право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 щодо наявності підстав для зобов‘язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, починаючи з 01.01.2006 року, оскільки вони є безпідставними. Підстави для зобов‘язання відповідача здійснити нарахування та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу з урахуванням індексу інфляції також відсутні.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Згідно із п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 до об’єктів індексації не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
Крім того, порядок індексації грошових доходів населення передбачає, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, і не підлягає індексації частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум (п.3, 4 зазначеного Порядку).
Таким чином, індексації не підлягає неодержана позивачкою державна соціальна надбавка у розмірі 30%, яка має цільове призначення - надання соціальної підтримки дітям війни.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Солом‘янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді