ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

"11" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 16/371-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Киїі

до Лазурненської селищної ради, с. Лазурне Скадовського району Херсонської області

третя особа-1: на боці позивача: ОСОБА_2, м. Київ

третя особа-2 на боці відповідача: Херсонський державний університет, м. Херсон

третя особа-3 на боці позивача: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, м. Херсон 

про визнання протиправним та скасування рішення 

за участю

представників сторін:

від  позивача : ОСОБА_3. Довіреність № 95 від 11.01.2007р.  

від  відповідача: не прибув

від третьої особи-1: ОСОБА_4. доручення № 01-11/1518 від 19.12.06 - начальник юридичного відділу університету

від третьої особи- 2:  ОСОБА_3. довіреність № 560 від 15 червня 2006р.

від третьої особи-3: не прибув

 

          Приватний підприємець  ОСОБА_1(позивач)  звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати  неправомірним та скасувати  рішення  № 106 1Х сесії п'ятого скликання Лазурненської селищної Ради від 24.10.06 в частині затвердження технічної документації та надання земельної ділянки площею 5,1188 га. із земель запасу в постійне користування Херсонському державному університету під розміщення спортивно-оздоровчого табору  "Буревісник" по вул. Курортна,5 та рішення № 114 1Х сесії п'ятого скликання Лазурненськлої селищної Ради від 25.10.06 в частині відмови мені в наданні земельної ділянки площею 0,9 га під розміщення бази відпочинку.

          Ухвалою від 19.02.07 зупинялося провадження у справі на час розгляду іншої, пов'язаної господарської справи, порушеної за позовом Херсонського державного  університету до Фонду держмайна України про визнання протиправним наказу про приватизацію майна -майнового комплексу СОТ  "Буревісник". Ухвалою від 17.08.07 провадження у справі поновлено.

          Позивач подавав заяву  про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати затвердження технічної документації відносно надання Херсонському державному університету в постійне землекористування земельну ділянку та заборони  відповідному територіальному підрозділу Центру земельного кадастру здійснювати видачу та реєстрацію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою університету. Зазначена заява судом відхиляється, оскільки заявник у відповідності до вимог ст.66 ГПК України не надав доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Херсонський державний університет заявив клопотання про призначення комісійної судової бухгалтерсько-технічної експертизи майна -будиночків, що знаходяться в с. лазурному по вул. Курортна,5 для встановлення чи є зазначені будиночки будівлями капітального типу. Суд зазначене клопотання відхиляє, оскільки предмет дослідження за експертизою виходить за межі позовних вимог.

          Також університет заявив клопотання щодо витребування рішень господарського суду у справі № 14/164 та місцевого суду Скадовського району від 27.09.07 Суд зазначене клопотання відхиляє та роз"яснює, що відповідно  приписів КАСУ кожна із сторін зобов"язана доводити свої заперечення та вимоги.

          Відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи, що ним рішення прийняті у відповідності до чинного земельного законодавства.

          В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини  постанови.

          Розглянувши  матеріали справи, заслухавши представників позивача, третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

 

          Судом встановлено, що на 1Х сесії п'ятого скликання Лазурненська селищна Рада прийняла рішення  № 106  від 24.10.06  “Про затвердження технічної документації та виділення земельної ділянки у постійне користування Херсонському державному університету під розміщення спортивно-оздоровчого табору  "Буревісник".

          За вказаним рішенням Херсонському державному університету виділено під розміщення спортивно-оздоровчого табору  "Буревісник" земельна ділянка площею 5,1188 га по вул. Курортна,5 в с. Лазурному із земель запасу та затверджено технічну документацію щодо обґрунтування  такого виділення.

          Позивач вважає, що зазначене рішення селищної Ради є не обґрунтованим з наступних причин. Позивач набув права власності на об'єкт нерухомого майна -базу відпочинку, яка розташована  по вул. Курортній, 5 в с. Лазурне Скадовського району Херсонської області шляхом придбання її у ТОВ “Говер”. Попереднім власником цього майна, на думку позивача , є ВАТ "Городецьке верстатобудівельне виробниче об'єднання  "Говер", яке придбало  базу відпочинку внаслідок приватизації.

          Відповідно до  Роз'яснень ВАС України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/ або  визначеній  законом компетенції органу, який видав цей акт.

          Обов'язковою умовою визнання  акта недійсним є також порушення, в зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту порушення такого права не встановлено, у суду немає правових підстав задовольняти позовні вимоги.

          При розгляді зазначеної справи суд досліджував вище перераховані підстави при наявності яких може бути визнано недійсним (скасованим) акт ненормативного характеру.

          Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

          Відповідно до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу  Ради.  Повноваження сільських, селищних, міських Рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст встановлено ст.12 Земельного кодексу України (чинного  з 01.01.02), відповідно до вимог якої, радам надано право розпорядження землями територіальних громад, зокрема, передачу земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

          Відповідно до ст.19 Конституції України  п.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та  законами України.

          Система, засади організації та діяльності  органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України " Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування  вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і  законів України.

          Із огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що  відповідач  прийняв спірне рішення в межах своїх повноважень.

          В ході розгляду справи, судом встановлено, що 26 березня 1998 року між відкритим акціонерним товариством Городоцьке верстатобудівельне виробниче об'єднання «Говер»та Херсонським державним педагогічним інститутом ім. Н.К. Крупської, який реорганізовано у 1998 році у Херсонський державний педагогічний університет на підставі постанови КМУ № 744 від 25.05.1998 року, а у 2002 році - у Херсонський державний університет,  розпорядженням КМУ № 641-р від 16.11.2002 року,  було укладено договір про спільну діяльність № 174 від 26.03.1998 року. Згідно до цього договору інститут продає путівки та організує на базі спортивно-оздоровчого табору «Буревісник»ХДУ проведення оздоровчого сезону для співробітників ВАТ ВВО «Говер», а «Говер»сплачує вартість путівок та розміщує відпочиваючих у розбірних літніх будиночках фінського типу, що розташовані на території СОТ «Буревісник»ХДУ. З весни 2003 року товариство перестало виконувати договірні зобов'язання, а саме, направляти людей для оздоровлення та сплачувати відповідні кошти.

          В ході приватизації ВАТ “Городоцьке верстатобудівельне виробниче об'єднання «Говер»придбав у власність об'єкт групи Ж державної власності -“База відпочинку”, що складається із будинків: літ.А  -114,3 кв. м (матеріал стін дерево), будинок літ.Б-115,5 кв.м (матеріал стін дерево), будинок літ.В-116,7 кв м ( матеріал стін дерево), будинок літ. “ Г”-115,5 кв.м (матеріал стін дерево), більярдна літ.Д-77,1 кв. (матеріал стін -цегла, буд. Літ.” Ж”-75,9 кв.м, будівля літ. З (матеріал стін металева), що підтверджено договором купівлі-продажу від 29.06.04 Пізніше було з'ясовано в межах розгляду справи, порушеної за позовом Херсонського державного університету до Фонду Державного майна України, що об'єкт літ. “Ж” до  договору купівлі-продажу внесено помилково.

          Пізніше товариство з обмеженою відповідальністю “Говер” перелічене майно продало гр. ОСОБА_1, що підтверджено договором купівлі -продажу від 29.12.04.

          Гр. ОСОБА_1. продала гр.ОСОБА_2 21/100 частину бази відпочинку, що підтверджено договором  купівлі-продажу від 07.06.06.

          Представник третьої особи в судовому засідання пояснив, що за адресою с. Лазурне вул. Курортна, 5 існує тільки спортивно-оздоровчий табір “Буревісник”, іншої бази відпочинку там ніколи не було.

          В зв'язку з розбіжністю  пояснень сторін щодо існування різних об'єктів за адресою с. Лазурне  вул. Курортна,5, для з'ясування  питання щодо об'єкту власності позивача та третьої особи суд витребував у  державного бюро технічної інвентаризації інвентарну  справу за об'єктом, що розміщений за вищевказаною адресою.

          Оглядом інвентарної справи суд встановив, що існує  інвентарна справи території бази відпочинку “Буревісник”, де зазначено, що гр. ОСОБА_1. ( власність 79/100 частина) та ОСОБА_2( власність 21/100 частина) є співвласниками 7 окремих  визначених на схематичному плані об'єктів. При цьому, відсутні докази виділення частки кожної співвласниці в натурі.

          За адресою Херсонська область Скадовський район, смт Лазурне, вул. Курортна, 5 зареєстровано лише спортивно-оздоровчий табір «Буревісник» Херсонського державного університету, що являється загальнодержавною власністю, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО НОМЕР_1від 06.05.1992 року.

          Із огляду на встановлене, суд дійшов до висновку про помилковість трактування зазначених будиночків як окрему базу відпочинку. Зазначена помилка  була допущена ВАТ «Говер»та послідуючими покупцями, через зазначення в договорі купівлі -продажу від 29.06.04 назви об'єкту групи Ж  державної власності -“База відпочинку”. Саме  цієї групи об'єктів державної власності були віднесені придбані в ході приватизації будинки.

          Приватний підприємець ОСОБА_1. в 2006 році звернулася до відповідача з заявою про надання земельної ділянки площею 0,9 га під розміщення бази відпочинку на території  СОТ «Буревісник». Однак, рішенням Лазурненської селищної Ради № 114 від 25.10.06   їй було відмовлено в наданні земельної ділянки у зв'язку з відсутністю погодження землекористувача -  Херсонського державного університету.

          Позивач не погодилась з таким рішенням, вважаючи порушеними свої права землекористувача, звернулася до суду.

          Судом було встановлено, що земельну ділянку під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Буревісник»Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської у Херсонській області, Скадовському районі смт Лазурне, вул. Курортна, 5, було виділено рішеннями облвиконкому Херсонської області за №232 від 06.04. 1965 року - 1,2 га; № 124 від 26.02. 1966 року - 3,37 га; розпорядження Ради Міністрів УРСР № 22р від 01.02. 1991 року - 0,74 га.

          Університет    надав    копії   державних    актів    на    право    постійного користування землею, серія Б № 036600 від 1988 року; серія Б № 065279 від,1991року; серія І - ХС № 001539 від 04.06.1996 року.  Зокрема, згідно державного акту на право постійного користування, виданого Херсонському  педагогічному інституту ім. Крупської Н.К., йому було виділено на праві постійного користування земельна ділянка площею 5,25 га під розміщення спортивно-оздоровчого табору " Буревісник".

          Відповідно до п.1 статуту Херсонського державного університету він є правонаступником Херсонському  педагогічному інституту.

          Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам, створеним в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

          Таким чином, в результаті перетворення Херсонського  педагогічного інституту ім. Крупської Н.К була створена нова юридична особа Херсонський державний університет, який є правонаступником інституту, відповідно до нього перейшло все майно, права та обов'язки, в тому числі і право постійного користування земельною ділянкою площею 5,25 га, що знаходиться під спортивно-оздоровчим табором  "Буревісник"

          Судом встановлено, що університет, вже маючи права землекористувача, звернувся до селищної Ради для переоформлення своїх прав на землекористування шляхом отримання  державного акта на право постійного землекористування на зазначену  земельну ділянку вже на своє ім'я..

          Судом встановлено, що всі  власники будиночків, що були предметом договору купівлі-продажу за договором від 29.06.04, окрім позивача, раніше не зверталися до органу самоврядування щодо виділення земельної ділянки, на якій розташовані будиночки, в землекористування.

          В зв'язку з цим, суд дійшов до висновку, що відповідач надав згоду на виготовлення та затвердив технічну документацію університету на земельну ділянку площею 5,1188 га. відповідно до приписів  наведеного законодавства.

          Суд дійшов до висновку, що зазначене рішення не порушило прав позивача, оскільки  позивачеві не було відмовлено в виділенні земельної ділянки з причин, що ця земельна ділянка вже надана в користування університету. Крім того, відповідно до приписів ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі забороняється. Позивач не надав доказів ні укладення договору на оренду земельної ділянки, ні виділення земельної ділянки в натурі, таким чином, у нього не виникло права на  землекористування, відповідно спірне рішення не могло порушити не існуючого права  позивача. Більш того, в ході розгляду справи встановлено, що на сьогодні не можливо визначити земельну ділянку, на якій знаходяться будиночки, що належать позивачу, та яка б могла бути передана в оренду, оскільки за договором купівлі-продажу від 29.06.04 Фонд держмайна України помилково передав ТОВ “Говер” будиночок під літ. “Ж” та відсутнє рішення суду або інший документ, який би в натурі визначив які саме будиночки належать позивачці, як власниці 79/100 цього майна.

          Із огляду на зазначене суд дійшов до висновку, що відповідач прийняв рішення № 106 від 24.10.06  правомірно.

          Що стосується рішення № 114 1Х сесії п'ятого скликання  Лазурненської селищної Ради від 25.10.06 в частині відмови позивачу в наданні земельної ділянки площею 0,9 га під розміщення бази відпочинку через відсутність погодження землекористувача -  Херсонського державного університету, то суд вважає, що воно прийняте у відповідності до приписів земельного законодавства, виходячи із наступного.

          Як зазначено раніше Херсонський державний університет  набув права постійного землекористувача  земельної ділянки, де розміщено табір “Буревісник”, з часу його створення як правонаступник Херсонського педагогічного інституту.

          Оскільки будинки, що належать позивачу, знаходяться на території табору "Буревісник", то для вирішення питання щодо надання йому в користування земельної ділянки, що знаходяться під будинками, слід вилучити у  Херсонського державного університету певну земельну ділянку в порядку визначеному ст.149 ЗК України.

          Відповідно до ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної або комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб рішенням органів державної влади або місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.

           В ході розгляду справи  було встановлено, що у відповідача при прийняття спірного рішення були відсутні докази погодження землекористувача цієї земельної ділянки Херсонського державного університету .

          Керуючись ст.ст. 94  158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

 

постановив:

 

          1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

 

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

                   Суддя                                                                  Л.М. Немченко

          Повний текс постанови  виготовлено

          відповідно до ст.  163 КАС України                                          19 жовтня  2007 р.