АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 5652/2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Винниченко Ю.М.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Дряниці Ю.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Макарчука М.А.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю __________________________________________
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області
на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, за участю третьої особи Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про перерахунок та стягнення коштів
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2010 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 – 2009 роки.
Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 – 2009 роки.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2001-2009 роки, відповідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, які повинні обраховуватись із встановленої на дату фактичної виплати мінімальної заробітної плати.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Хорольської райдержадміністрації Полтавської області просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що Управління діяло в межах повноважень, передбачених чинним законодавством та в межах бюджетних асигнувань.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується відповідними посвідченнями, копії яких маються матеріалах справи.
Виплати щорічної допомоги на оздоровлення проводилися на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р.№ 562) та Постанови КМУ від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат .
Згідно ч.7 ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальної заробітної плати на 2001-2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судом першої інстанції вірно враховано, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року за № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, місцевий суд прийшов до вірного висновку про застосування саме ст.48 „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавства щодо розмірів мінімальної заробітної плати на 2001-2005 роки, а не Постанови Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року за № 836.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправну бездіяльность Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області щодо непроведення перерахунку позивачеві суми одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2001-2005 роки, тобто виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
При цьому, перевіряючи правомірність дії Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області щодо здійснення виплат щорічної грошової допомоги на оздоровлення, місцевим судом вірно застосовано законодавство, яке діяло на час їх вчинення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації - відхилити.
Постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С У Д Д І : / підписи /
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця