Справа № 2-3438

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року                  Замостянський районний суд м. Вінниці                                                                  

в складі:  головуючого - судді Ковальської І.А.,

  при секретарі Мантак О.Л.,

                                    за участю представника відповідача Кочмар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування і виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, –

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування і виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни .

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Вищевказана щомісячна доплата в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в              2006-2007 роках їй не виплачувалась, а в 2008 та 2010 роках виплачувалась не в повному обсязі.

Про те, що визначена вказаним Законом 30 % надбавка до пенсії їй протиправно не виплачувалась вона дізналась з публікації в газеті, у зв’язку з чим звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці з проханням нарахувати і виплатити грошові кошти починаючи з 01.01.2006 року, на що отримала лист з відмовою.

Позивач вважає таку відмову відповідача незаконною та такою, що порушує її права визначені та гарантовані ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.2 ст. 3, ст.ст. 8, 22, 46, 92 Конституції України, а тому звернулась за захистом своїх прав до суду та просила визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та здійснити виплату їй 30 % надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року та нараховувати і виплачувати 30 % надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому.

В своєму позові ОСОБА_2 просила розглянути справу у її відсутність зважаючи на її вік та стан здоров’я, тому суд розглянув справу без її участі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” , що підтверджується пенсійним посвідченням          НОМЕР_1 (а.с. 11).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачу нараховується та виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни 10 % виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач звернулась з відповідною заявою до відповідача, провести перерахунок, однак відповідачем відмовлено в проведенні позивачу перерахунку пенсії листом № 1883/06-32/02 від 01.07.2010 року. (а.с. 6-7).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону, після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабміну України № 530 від 28 травня 2008р., на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

Отже, нарахування та виплата у 2009, 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд дійшов висновку, що при обчисленні зазначеного підвищення до пенсії розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, вимоги позивача про підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 серпня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

Твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд не бере до уваги в силу ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до вимог якої, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії надалі є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В межах Цивільного процесуального кодексу України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці в подальшому робити перерахунок пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України про недопущення звуження змісту та обсягу прав громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8,5 грн. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 37 грн.  

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 15, 16, 257 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці в частині обмежень у здійсненні ОСОБА_2 виплат та перерахунку пенсії, відповідно до  ст. 6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_2   30 % надбавку до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 серпня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці  на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 45 гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя: