ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 рокуСправа № 2-а-1278/08

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

в складі: головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченко О.О.

з участю прокурора Бордюженко Є.Р.,

представника позивача Сидорчука Д.А.,

відповідача - підприємця ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Луцької об’єднаної державної податкової інспекції до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

     У грудні 2008 року прокурором міста Луцька в інтересах держави в особі Луцької ОДПІ заявлено адміністративний позов до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 80 430, 00 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 31.03.2006 року виконавчим комітетом Луцької міської ради зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Відповідач з 03.04.2006 року взятий на податковий облік у Луцькій ОДПІ, є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування», зокрема податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності. Луцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.04.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 23.05.2008 року. На підставі акту перевірки прийняті такі податкові повідомлення – рішення: №000501701 від 05.06.2008 року щодо визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 22 837,35 грн., з яких: 15 224,90 грн. – основний борг, 7 612,45 грн. - штрафні санкції, №0004321701 від 05.06.2008 року щодо визначення податкового зобов’язання по ПДВ на суму 60 688,50 грн., з яких: 40459,00 грн. – основний борг, 20 229,50 грн. - штрафні санкції. На момент виникнення боргу по ПДВ у відповідача існувала передплата в сумі 5 478,29 грн., тому станом на 12.11.2008 року борг відповідача становить 78 047,56 грн. Крім того, податковим органом винесені податкові повідомлення – рішення: №0004321702/2 від 05.06.2008 року щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності на суму 87,49 грн. та №0000521701/2 від 05.06.2008 року на суму 2884,04 грн. На момент виникнення боргу по податку з доходів фізичних осіб у відповідача існувала передплата цього податку в сумі 598,09 грн., тому станом на 12.11.2008 року борг відповідача становить 2 382,44 грн. Луцькою ОДПІ вживались заходи щодо погашення боргу та направлялись податкові вимоги №1/2 від 07.08.2008 року та №2/2959 від 16.09.2008 року. Оскільки борг погашено не було, 11.11.2008 року Луцькою ОДПІ було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. У зв’язку з цим, просить стягнути з підприємця 80 430,00 грн. податкового боргу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справах №№2а-965/08, 2а-966/08, за позовами підприємця ОСОБА_1. до Луцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень.

          26 серпня 2010 року ухвалою Волинського окружного адміністративного суду провадження в даній справі поновлено, оскільки відпали обставини, що були підставою для зупинення провадження в адміністративній справі, а саме, рішення суду про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень набрали чинності.

Прокурор Бордюженко Є.Р. та представник позивача Сидорчук Д.А. в судовому засіданні позов підтримали з мотивів наведених у позовній заяві. По суті пояснили, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не виконує вимоги податкової інспекції щодо своєчасності сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість по цих податках в загальній сумі 80 430,00 грн., яку просять стягнути відповідача в користь Луцької ОДПІ, оскільки на даний час відповідачем не сплачена. Також додали, що відповідач оскаржував в адміністративному порядку податкові повідомлення – рішення до вищих податкових органів, про що виносились інші повідомлення-рішення, однак сума податкового боргу в них не змінювалася, тому що в задоволенні скарг відповідачу було відмовлено. Просять стягнути борг з врахуванням податкових повідомлень-рішень за результатами оскарження в адміністративному порядку до вищестоящих податкових органів.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав. По суті пояснив, що особисто він податкових звітів не підписував і не подавав до податкового органу. Печатку підприємця він залишав у свого бухгалтера, яка працювала на умовах трудового договору. Підписувала та подавала усі податкові звітності бухгалтер. Вважає, що бухгалтер, подаючи недостовірні податкові звіти своєю діяльністю призвела до появи у нього заборгованості по податках і зборах. Підтвердив, що оскаржував ряд податкових повідомлень – рішень, де в позові також вказував на неналежне виконання службових обов’язків бухгалтером, однак такі доводи судами не брались до уваги і в позовах йому було відмовлено. Просить відмовити в позовних вимогах Луцької ОДПІ.

Суд заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов є підставним та підлягає до повного задоволення із наступних підстав.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);  забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов’язкових платежів) здійснюється податковими органами.

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон України «Про порядок погашення…») визначає, що податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. В пункті 1.2 статті 1 цього Закону міститься визначення  податкового зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03 квітня 2006 року виконавчим комітетом Луцької міської ради зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності.

З дослідженої судом довідки Луцької ОДПІ від 03.04.2006 року №636 вбачається, що відповідач з 03 квітня 2006 року взятий на облік як платник податку у Луцькій ОДПІ за №636. Крім того, відповідачу 23.05.2006 року було видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №53683894, копія якого оглянута в судовому засіданні.

Як вбачається із статті 4, пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України  «Про систему оподаткування» платники податків зобов’язанні сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Підпунктом 17.1.7 пункту 7.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення …» встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: 1) при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; 2) при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; 3) при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.04.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 23.05.2008 року, який досліджено судом в судовому засіданні. З висновку акту перевірки вбачається, що відповідачем порушено положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було донараховано податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю та податок на додану вартість.

На підставі акту позапланової документальної перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення – рішення: №000501701 від 05.06.2008 року щодо визначення податкового зобов’язання по ПДВ на суму 22 837,35 грн., з яких: 15 224,90 грн. – основний борг, 7 612,45 грн. - штрафні санкції, №0004321701 від 05.06.2008 року щодо визначення податкового зобов’язання по ПДВ на суму 60 688,50 грн., з яких: 40459,00 грн. – основний борг, 20 229,50 грн. - штрафні санкції. Як встановлено судом, на момент виникнення боргу по ПДВ у відповідача існувала передплата в сумі 5 478,29 грн., а тому станом на 12.11.2008 року борг по ПДВ відповідача становить 78 047,56 грн. (22 837,35+60 688,50 = 83 525,85 – 5 478,29  = 78 047,56). Крім того, позивачем також прийняті податкові повідомлення – рішення: №0004321702/2 від 05.06.2008 року щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності на суму 87,49 грн., №0000521701/2 від 05.06.2008 року на суму 2884,04 грн. На момент виникнення боргу по податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у відповідача існувала передплата податку з доходів фізичних осіб в сумі 598,09 грн. Отже, станом на 12.11.2008 року борг відповідача з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності становить 2 382,44 грн. (87,49+2 844,04 = 2971,53 – 589,09).

Таким чином, загальна сума податкового боргу становить 80 430,00 грн. (78047,56+2382,44).

З оглянутих судом повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень податкові повідомлення – рішення №000501701 від 05.06.2008 року, №0004321701 від 05.06.2008 року, №0004321702/2 від 05.06.2008 року, №0000521701/2 від 05.06.2008 року отримані особисто відповідачем 17 червня 2008 року, і як встановлено судом два останніх з яких відповідачем оскаржувались в адміністративному порядку до вищестоящих податкових органів, проте залишені в силі та винесені нові податкові повідомлення – рішення.

Як вбачається з облікової картки платника (а.с.а.с.24-29), довідки Луцької ОДПІ про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.5), розрахунку податкової заборгованості (а.с.4) та із службової записки (а.с.3) станом на 12.11.2008 року за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 80 430,00 грн., зокрема: по податку на додану вартість в сумі  в сумі 78 047,56 грн., по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності – 2 382,44 грн., який виник в період з 05.08.2008 року по 12.11.2008 року.

З досліджених в судовому засіданні першої податкової вимоги №1/2690 від 07.08.2008 року та другої податкової вимоги №2/2959 від 16.09.2008 року вбачається, що Луцькою ОДПІ вживались заходи щодо погашення податкового боргу, проте, як встановлено судом, відповідач боргу не погасив.

Отже, станом на 12.11.2008 року заборгованість по податковому боргу у відповідача перед державою складає 80 430,00 грн.

Суд вважає встановленим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого були винесені податкові повідомлення – рішення, які в даний час є чинними.

Оскільки відповідачем податковий борг погашено не було, тому 11 листопада 2008 року заступником начальника Луцької ОДПІ було прийнято рішення №24/89 «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу». Отже, позивач визначив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості шляхом звернення стягнення на активи.

Підпунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення …» встановлено, що активи платника податків – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення …» підстави примусового стягнення податкових зобов’язань, а саме, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті за рішенням суду.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення …» платник податків зобов’язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку. Всупереч цьому відповідачем податкові зобов’язання у граничні строки сплачено не було.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення …» узгоджена сума податкового зобов’язання не сплачена платником податків у строки, визначенні статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Частина 1 статті 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з оглянутої судом постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення №0000501701/3 від 07.08.2008 року, в його позові було відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010 року, яка досліджена в судовому засіданні, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року залишено без змін.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1. було заявлено адміністративний позов до Луцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000511701/3, №0000521701/3 від 07.08.2008 року, однак постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у позовній вимозі про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення №0000521701/3 від 07.08.2008 року відмовлено. Як вбачається з  дослідженої судом ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2010 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Судом встановлено, що вищенаведені постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року в даний час набрали чинності.

Прокурор та позивач надали суду належні і допустимі докази та довели в судовому засіданні про наявність у відповідача податкового боргу в сумі 80 430,00 грн., а останній в свою чергу доказів погашення заборгованості по податковому боргу суду не надав.

Отже, в судовому засіданні встановлено наявність у відповідача 80 430,00 грн. податкового боргу, який підлягає примусовому стягненню в користь держави.

Судові витрати по справі згідно частини 4 статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись  статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 3, 5, 17 Закону України «Про  порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами», статтей 9, 20 Закону України «Про систему оподаткування», статтей 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 в користь Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області 80 430 (вісімдесят тисяч чотириста тридцять) гривень податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 17 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                      С.Ф. Костюкевич