Справа №2-366/10

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

30 вересня 2010 р.                                     смт.Софіївка      

Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

                                              судді                         Байда Т.І.,            

                                              при секретарі                   Мельниковій Т.О.,

                з участю позивача                 ОСОБА_1,

                представника відповідача             Бондаренко Г.В.                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати ,-

В С Т А Н О В И В:

     30 квітня  2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з  вищевказаним позовом, а після уточнення 08 червня 2010 р.,  в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працювала у відповідача на посаді інструктора з експлуатаційних, виробничо-технічних та організаційних питань дільниці комплексного обслуговування та прийому платежів з 15.07. 2009 р., а 31 .12.2009 року  звільнилася за угодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України до цього  її  спонукало подати заяву, розмова начальниа  ОСОБА_3, що її посада буде  скорочена  і їй потрібно буде  їздити в м. Кривий Ріг, що вона нічого не отримає із вихідної допомоги, в наказі про звільнення стоїть не її підпис, вважає що вона пропустила термін для звернення до суду із-за того, що зверталася до Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком» та до м. Києва, прокуратуру в надії, що її поновлять на роботі, тому вона порхає поновити строк для звернення до суду поновити на роботу на посаду інструктора і стягнути із відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

    В судовому засіданні позивач  підтримала позовні вимоги викладені в позовних заявах і суду пояснила, що її начальник Софіївського цеху ОСОБА_3 примусив подати заяву про звільнення, так-як у неї не було на це бажання, у неї склалися труднощі в сім»ї, чоловік хворіє, вона навчається, на виховання вона взяла дитину, тому вона при таких умовах не може не працювати, її повинні були працевлаштувати, а не  скорочувати посаду, вважає, що ОСОБА_3 звільнив її шляхом обману.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує так-як позивач не надала суду докази про  порушення її права при звільненні за п.1 ст. 36 КЗпП України. Вважає, що при її звільненні порушень допущено не було, а було спільне волевиявлення сторін і домовленість, з цих підстав  було досягнуто, так як згідно змін та доповнень №16 до  Колективного договору ВАТ «Укртелеком» при її звільненні передбачалась одноразова допомога в сумі 8 тис.грн. , які позивач отримала ,  про тиск з боку відповідача не було встановлено в судовому засіданні, а згідно роз»яснення судової палати у цивільних справах Верховного суду України в ухвалі від 25.02.2004 р. анулювання домовленості між працівником підприємства і власником про припинення трудового договору за п. 1 ст 36 КЗпП України може мати місце лише при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу та працівника, але такої взаємної згоди немає, тому прохає у позові відмовити.

    Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд вважає в позовних вимогах слід відмовити, як необґрунтованих із-за слідуючих обставин.

    Свідок ОСОБА_4 – як директор центру соціальної служби для сім»ї, дітей та молоді,  пояснив суду, що позивач взяла на виховання неповнолітню дитину ОСОБА_5 2002 року народження в 2008 році, тому коли він дізнався, що позивач потрапила під скорочення, то із його ініціативи він 30.ХІІ.2009 року при Софіївській райдержадміністрації було викликано начальника ОСОБА_3 і запропонували її не звільняти, також при цій бесіді він дізнався, що позивачу ОСОБА_3 запропонував роботу на яку потрібно їздити до м. Кривий Ріг, але позивач відмовилася так як заробіток складає на 0,1 посадового окладу і мав розїздний характер роботи, вона була не згідна тому ОСОБА_3 роз»яснив, що позивач в такому випадку може бути звільнена за угодою сторін, та отримає винагороду і позивачка погодилася. При цій бесіді була присутня голова Софіївської РДА ОСОБА_6

    Свідок ОСОБА_7 – електромеханік абонентських пристроїв цеху №2, суду пояснила, що вона працює з 1999 р., знає позивачку. В грудні 2009 року вона проходячи мимо кабінету начальника ОСОБА_3 почула як ОСОБА_8 прохала ОСОБА_3 дати якусь роботу, але він їй сказав, щоб вона писала заяву на звільнення і получила винагороду. При цій бесіді вона особисто в кабінеті не була, а лише чула голоса.

    Свідок ОСОБА_5 – фахівець з кадрів 1 категорії Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком» підтвердила, що дійсно позивач була  звільнена за згодою сторін по електронній пошті було надіслано заяву і на місці згідно заяви позивача вона була звільнена, так-як це можливо уточнити по роздруківці телефонних розмов. По факсу надійшла заява і згідно типової форми наказу про звільнення, її було звільнено, до них позивач не приїздила. Окрім того проведені такі акції,  а саме хто звільняється за угодою сторін з 15 по 31 грудня виплачувалась винагорода, яку також отримала позивач.

    Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала в Софіївському цеху електрозв’язку оператором, а 15.03.2010 року була звільнена, то їй відомо про звільнення позивача, що вона ще працювала в 2010 р. по складанню звіту, але коли не досягли згоди з ОСОБА_10 позивач відмовилася працювати.

    Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона фахівець з кадрів ВАТ «Укртелеком» . Їй стало відомо про зміну істотних умов праці по Софіївському цеху електрозв’язку, коли ОСОБА_1 в 20-х числах  грудня була в них і сказала, що буде звільнятися так-як їй не підходять умови праці, при таких змінах, вона їй сказала щоб вона подумала, так-як вона її знала особисто, вони спілкувалися по роботі і знала її як добросовісного працівника, особисто вона, коли надійшла заява про звільнення  31.ХІІ.09 від ОСОБА_1 за згодою сторін, то вона іще раз в телефонній розмові з нею її прохала не звільнятися, але так-як на підприємстві діяла акція по звільненню за угодою сторін, термін її дії закінчувався вечером 31.ХІІ.2009 р., тому негайно потрібно було видати наказ. В телефонній розмові із згоди позивача по її заяві вона передала трудову книжку через ОСОБА_12, яка була того дня 5.01. 2010 р. позивачу. При цьому в розмові з позивачкою вона дізналася, що їй потрібна копія трудової книжки для оформлення на роботу в Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі . Пізніше їй стало відомо від ОСОБА_12, що ОСОБА_1 вона віддала трудову книжку 06.01.10 р.  в присутності двох працівників. В них на підприємстві передбачений такий варіант звільнення так-як працюють на відстані і вона використала електронний варіант, тому наказ про звільнення було видано 31.12.2009 р., а сам наказ з яким була ознайомлена позивач їй передали пізніше.

    Свідок ОСОБА_3, суду пояснив, що він працює начальником цеху телекомунікаційних  послуг Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком» 29.12.2009 р. він отримав по факсу наказ про істотні зміни умов роботи і 30.12.2009 р. ознайомив працівників, в тому числі позивача, але вона відмовилася його підписувати. Того ж дня його викликали в райдержадміністрацію і позивач в присутності  голови Софіївської РДА ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_14, роз’яснив які зміни умов праці і який вихід із цього, позивач в їх присутності заявила, що вона згодна на звільнення за угодою сторін, щоб отримати винагороду 8 тис. грн.., а не продовжувати роботу їздити в м. Кривий Ріг. Після чого надала заяву, як йому стало відомо, бо він ніякого відношення до її звільнення не має, всі ці питання вирішували в м. Кривий Ріг , він не ставив ніде ніякого підпису, він не заінтересований щоб люди втрачали роботу, тому ніякого тиску на позивача не робив, а лише  роз»яснив про зміну умов її праці. Для того щоб звільнитися з підстав для отримання винагороди потрібно було звільнитися 31.12.2009 р. , що і зробила ОСОБА_1 .

    Свідок ОСОБА_10, інженер виробничого процесу електрозв’язку пояснила суду, що їй із відділу кадрів м. Кривого Рогу 05.01.2010 р. було передано пакет документів, де їй повідомили,що телефонувала ОСОБА_1 і по дорученню дала згоду, щоб через неї передали трудову книжку 06.01.2010 р. вона віддала в присутності працівників ОСОБА_15, ОСОБА_9 позивачці. Їй також відомо, що трудова книжка терміново була потрібна позивачу, так-як вона оформлялась на роботу в Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі на конкурсній основі, а 12.01.2010 р. вона не пройшла по конкурсу. Коли віддавала трудову книжку розписку не брала, так-як віддала при працівниках планового відділу їхнього підприємства і не вважала це робити за потрібне, заяву про передачу  трудової книжки позивач передала до відділу кадрів 05.01.2010 р., тому позивач знала  про те, що вона привезе трудову книжку.

В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу №1087/вк  від 31.12.2009 р. про припинення трудового договору ОСОБА_1 звільнена 31 грудня 2009 р.  за угодою сторін за ч.1 п.1 ст. 36 КЗпПУ, в якому зазначено, що буде виплачена вихідна допомога в розмірі 8358 грн. про що зазначено і в самій заяві про звільнення від 30.12.2009 р. (а.с. 10,76), підстава звільнення - особиста заява позивача про звільнення її за угодою сторін (а.с.8), про що в трудову книжку НОМЕР_1 зроблений відповідний запис (а.с.13). Згідно повідомлення в.о. начальника центру ОСОБА_1 була увідомлена про те, що відбудуться зміни істотних умов праці, з яким вона була ознайомлена 03 листопада 2009 р. і в разі звільнення вона отримає вихідну допомогу(а.с. 15). В долученому в судовому засіданні відповідачем колективному договорі ВАТ «Укртеелком» на 2006-2011 р.р. згідно зміни та доповнення №16 зазначено, що працівники, які звільняються за згодою сторін за період з 15.12.2009 р. – 31.12.2009 р.( включно) надається одноразова вихідна допомога в залежності від стажу роботи. Згідно акту від 30 грудня 2009 року (а.с.118) ОСОБА_1А було доведено наказ ДФ №912 від 29.12.2009 р. «Про зміну істотних умов праці» від ознайомлення якого вона відмовилася, що підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_3. В довіреності (а.с. 117) написаній особисто позивачем ОСОБА_1 вказано, що вона довіряє отримати її трудову книжку ОСОБА_10, що було підтверджено в судовому засіданні особисто позивачем, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11 Позивач також не заперечувала в судовому засіданні, що вона направила заяву про звільнення 30.12.2009 р. написану нею особисто про звільнення за угодою сторін (а.с. 116), а також її заява про перерахунок  грошей написано нею також особисто, в зв’язку зі звільненням датованої 31.12.2009 р. (а.с. 115). Відповідачем було долучено в судовому засіданні (а.с. 112) Лист Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі від 02.08.2010 р. про те, що ОСОБА_1 зверталася до них з питання працевлаштування 05.01.2010 року і долучала ксерокопію документів в тім числі і копію трудової книжки, які були звірені з оригіналом , тому доводи позивач, що вона не отримала від ОСОБА_10 трудову книжку суд не може взяти до уваги. Аналогічний лист було долучено відповідачем  з Софіївського районного центру зайнятості за №267 від 05 липня 2010 року, про те що позивач ОСОБА_1 22 січня 2010 року була зареєстрована, як шукаюча роботу і  пред’являла оригінали трудової книжки, в зв’язку з чим 22 січня 2010 року її було надано статус безробітної, що підтверджено записами в її трудовій книжці, що долучено в судовому засіданні (а.с. 113) та отримана нею допомога по безробіттю за період з22 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року (а.с. 61)  Позивач має на вихованні та спільному проживанні ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2 про, що свідчить  Договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомну сім»ю ( а.с 18) , звіт про стан виховання, утримання і розвиток  ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., яка виховується в прийомній сім»ї ОСОБА_1 та ОСОБА_17 у 2009 році (а.с. 19). Встановлені додаткові соціальні та трудові гарантії прийомним батькам Згідно ЗУ від 10.03.2010 р. №1959-6 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам» яким заборонено їх звільняти з роботи , який вступив в дію з 30 березня 2010 року  і не може поширюватися на гарантії позивача, так як вона була звільнена до його прийняття 31 грудня 2009 року (а.с. 2). Долучені скарги позивачем (а.с. 3-6) не мають адреси кому вони адресовані, а долучена до справи лише одна відповідь (а.с. 11) від 06.04.2010 р. від Державної Адміністрації Зв»язку.

Виходячи з вищенаведеного суд прийшов до висновку, що належить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, як необґрунтованих, в зв’язку з тим, що позивач згідно її волевиявлення подала заяву про звільнення за угодою сторін, як це передбачено  ч.1 п.1 ст. 36 КЗпПУ, тому відповідач на законних підставах її звільнив із роботи, виплатив розрахункові і вихідну допомогу,  видав своєчасно трудову книжку і в судовому засіданні не було встановлено ніякого тиску з боку відповідача в тому числі начальника цеху ОСОБА_3 ,  при її звільненні.

На підставі ст.ст.   ч.1 п.1 ст.36 ,116, 117 , 233 Кодексу законів про працю України , керуючись ст. 10,11, 60,  212, 214-215 ЦПК України ,  

В и р і ш и в:

    В позовних вимогах ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії  ВАТ «Укртелеком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити, як необґрунтованих .

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя:

                            ОСОБА_1

                            АДРЕСА_1

                            Начальнику ВАТ «Укртелеком» в особі

                            Дніпропетровської філії ВАТ

                            «Укртелеком»

                            49600, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська,26,

    Направляю копію рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії  ВАТ «Укртелеком» для відома.

    Додаток: на 2 арк.

Суддя Софіївського районного суду

Дніпропетровської області                                 Т.І. Байда

ОСОБА_1

                            АДРЕСА_1

Направляю копію рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії  ВАТ «Укртелеком» для відома.

    Додаток: на 2 арк.

Суддя Софіївського районного суду

Дніпропетровської області                                 Т.І. Байда

Начальнику ВАТ «Укртелеком» в особі

                            Дніпропетровської філії ВАТ

                            «Укртелеком»                                             49600, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська,26,

    Направляю копію рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії  ВАТ «Укртелеком» для відома.

    Додаток: на 2 арк.

Суддя Софіївського районного суду

Дніпропетровської області                                 Т.І. Байда