Судове рішення #11226567

Справа № 22ц - 12441/2010 рік                                         Головуючий першої інстанції Перетятько О.Ю.

Категорія: 27                                                                              Доповідач:  Осипчук  О.В.

____________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    "02" вересня  2010 року                       Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                                                  головуючого:  Висоцької В.С.

                                                                                  суддів:   Біляєвої О.М., Осипчук О.В.

                                                                                  при секретарі: Перепечаєнко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом  Публічного  акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою   ОСОБА_3 на рішення  Центрально – Міського районного суду м. Горлівки Донецької області   від  03 червня 2010 року, -

в с т а н о в и в:

    Рішенням   Центрально – Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 червня 2010 року позов Публічного  акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково.

    Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі основного боргу 39072 грн., по відсотках – 4321 грн. 90 коп., пеня в розмірі 32000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

    Не погоджуючись з рішенням суду   в частині  стягнення пені в сумі 32000 грн.,  відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині стягненої суми пені, зменшивши її до 5000 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального  права.

    В обґрунтування доводів скарги відповідач посилається на те, що  суд невірно застосував ч.3 ст. 551 ЦК України і зменшив суму пені всього на 330,18 грн. Судом не враховано наявність фінансової кризи, її мізерних заробітків, знаходження на утриманні малолітньої дитини, а також те, що автомобіль був у неї викрадено, потім він був пошкоджений і знаходиться в аварійному стані.

В апеляційному суді  представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 заявив про зміну вимог апеляційної скарги та просив рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом ст. 213 ЦПК України.

  Представник позивача заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, тому заява представника позивачки не може бути прийнята до уваги.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по кредиту та процентам ніким із сторін не оскаржується, тому відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

    Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши  матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

    Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    На підставі наданих сторонами доказів відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України судом першої інстанції визнано встановленим, що  між акціонерно – пенсійним банком «Аваль» ( на цей час публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 10.08.2005 року укладено кредитний договір, відповідачці надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 54780 грн. строком погашення до 10.08.2010 року зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами. Внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачкою станом на 21.11.2008 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 93461 грн. 77 коп., із яких: 39072 грн.- залишок судної заборгованості, 4321,90 грн., - заборгованість по процентах, 37345,43 грн. – пеня за порушення строків погашення судної заборгованості, 12721,94 грн., - пеня за порушення строків погашення процентів. В цей же день між позивачем та відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договори поруки для забезпечення виконання кредитного договору.

 Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за прострочення кредитних ресурсів та/або процентів Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення.

    Пункт перший частини 2 ст. 258 ЦК України передбачає спеціальну позовну давність в один рік  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Задовольняючи частково позов в частині стягнення суми пені, суд керувався вимогами ст. 258 ч.2 ЦК України, застосував строк позовної давності в один рік і визначився з розміром пені за порушення строків погашення  судної заборгованості у сумі 25807,76 грн., а за порушення строків погашення процентів в сумі 6522,42 грн. Застосовуючи ч.3 ст. 551 ЦК України суд визнав за можливе стягнути з відповідачів пеню в розмірі 32000 грн.      

   

    Апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

    Суд першої інстанції правильно визначився з нормами матеріального права, які регулюють дані правовідносини, що виникли між сторонами.

Посилання відповідачки на те, що суд безпідставно не застосував вимоги  ч.3 ст. 551 ЦК України також не заслуговує на увагу, оскільки сума пені не перевищує суму заборгованості по кредиту, відповідачка не надавала суду доказів в підтвердження  свого тяжкого матеріального стану або інших обставин, що мають істотне значення.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду є законним  і обґрунтованим, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

    Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України,  апеляційний суд Донецької області -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу     ОСОБА_3   відхилити.

Рішення    Центрально – Міського районного суду м. Горлівки Донецької області  від  03  червня 2010 року в частині стягнення пені в сумі 32000 грн.,-  залишити без змін.

      Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів  з дня набрання  законної  сили.

Головуючий:                                                                                                                

Судді:                                                                                                                          

                                                                                                                                     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація