Справа № 22-14295/2010 року Головуючий першої інстанції Лаптєв М.В.
Категорія: 47 Доповідач: Осипчук О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„16” вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Баркова В.М.
При секретарі: Огурцовій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, зареєстрований 09 березня 1992 року у виконкомі Билбасівської селищної ради Слов*янського району Донецької області за актовим записом № 12 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвано. Визначено місце проживання дитини – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою: м. Слов*янськ, АДРЕСА_1. Визначено місце проживання дитини – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір*ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині визначення місця проживання дітей, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині визначення місця проживання дітей, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд в порушення ст. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, оскільки ним, як позивачем заявлялися вимоги тільки щодо розірвання шлюбу і не ставилося питання про визначення місця проживання дітей. Крім того, визначивши місцем проживання їх сина разом з ним в квартирі 82 по вул. Свободи в м. Слов*янську, суд не з*ясував, що вказана квартира йому не належить і в цій квартирі він мешкає з дозволу родичів.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу ніким із сторін не оскаржується, тому апеляційним судом не ревізується.
Сторони до апеляційного суду не з*явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – частковому скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального та процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
Судом визнано встановленим, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 09 березня 1992 року, від цього шлюбу мають двох дітей – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалюючи рішення щодо місця проживання дітей суд виходив з урахування інтересів дітей.
Апеляційний суд вважає рішення суду в цій частині таким, що ухвалене в порушення норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом лише про розірвання шлюбу, питання щодо визначення місця проживання дітей ним не порушувалося. Позов ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання дітей в матеріалах справи також відсутній.
Крім того, суд ухвалив рішення щодо визначення місця проживання дітей без дотримання вимог ст. 19 СК України.
З урахуванням викладеного рішення суду в частині визначення місця проживання дітей не може вважатися законним, тому підлягає скасуванню в цій частині.
Керуючись ст.ст. 307,309,314-316 ЦПК України, апеляційний суд –
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2010 року скасувати в частині визначення місця проживання дітей.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: