Справа № 22ц-14901/2010 рік Головуючий першої інстанції Гонтар А.Л.
Категорія: 34 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„28”вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Соломаха Л.І.
При секретарі: Валуйському В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 липня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 02 липня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволена частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1844 грн., у відшкодування моральної шкоди 500 грн., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 59 грн. 50 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., оплата послуг експерта в сумі 300 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального та конституційного права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що позов безпідставно був спочатку пред’явлений до нього, оскільки він не являється власником квартири і не проживає в ній. Притягнутий в якості відповідача його син не був повідомлений належним чином по час та місце розгляду справи. Суд безпідставно дійшов висновку про наявність вини відповідача в затоплені квартири позивача і не врахував, що відповідальність за утримання інженерного обладнання визначається ст. 176 ЖК України, а не ст.177 ЖК України.
В апеляційному суді ОСОБА_2 підтримав доводи скарги в повному обсязі, зазначивши, що судом першої інстанції фактично не встановлений власник внутрішніх будинкових мереж, які відносяться до інженерного обладнання будинку і є його невід*ємною частиною. Власник квартири не може бути власником внутрішніх будинкових мереж багатоквартирного будинку.
Інші учасники процесу повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що власником квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1, а квартира АДРЕСА_2, яка розташована поверхом вище, належить на праві власності ОСОБА_3. 09 жовтня 2009 року сталося залиття квартири позивача із квартири відповідача. Згідно акту від 12.10.2009 року причиною залиття квартири стало демонтування приватним порядком засобів опалення, внаслідок чого при заповненні системи опалення водою відбувся розрив труби. Відповідно до висновку спеціаліста від 24.11.2009 року вартість відновлювального ремонту по усуненню недоліків залиття квартири складає 1844 грн.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідача ОСОБА_3, який є власником квартири, оскільки він не дотримувався вимог ст. 177 ЖК України. Відповідачами відповідно до ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів, які б спростували встановлені судом обставини і підтвердили відсутність вини в спричинені шкоди.
Задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 1844 грн. суд виходив з наявності вини відповідача ОСОБА_3 і висновку спеціаліста про розмір спричиненої шкоди внаслідок залиття квартири.
Задовольняючи частково вимоги щодо відшкодування моральної шкоди і визначаючись з сумою у 500 грн. суд виходив з того, що позивач внаслідок залиття його квартири переніс моральні страждання, вимушений був додавати додаткові зусилля для організації свого життя.
Стягуючи з відповідача на користь позивача понесені судові витрати суд виходив з доведеності понесених витрат письмовими доказами.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції законними та такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд вірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_3 в залитті квартири позивача, оскільки він є власником квартири і повинен нести відповідальність за бережне ставлення до санітарно – технічного та іншого обладнання в приміщенні. Акт житлового органу від 12 жовтня 2009 року та висновок спеціаліста відповідачами нічим не спростовані, будь – які докази в підтвердження відсутності вини власника квартири суду не надано. Клопотання відповідачами про призначення та проведення судової будівельно – технічної експертизи не заявлялося.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи скарги до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до ухвалення помилкового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: