Справа № 22ц - 15390/2010 року                                                      Головуючий першої інстанції Павленко Л.М.

Категорія: 57                                                                                      Доповідач: Осипчук О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    „09” вересня  2010 року                      Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                                                Головуючого:   Висоцької В.С.

                                                                               Суддів:  Осипчук О.В., Біляєвої О.М.

                                                                               При секретарі:  Огурцовій С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку   апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька   на постанову Київського районного суду м. Донецька від 12 березня 2010 року по  справі за позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському  районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльності посадових осіб та зобов’язання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И В:  

                  В жовтні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому посилалася на те, що вона отримує пенсію за віком. Відповідно до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1). Частиною першою статті 6 цього Закону дітям війни встановлено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач не виконує вимог указаного Закону. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач просила поновити їй строк звернення до суду з адміністративним позовом та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи  з 01.01.2007 року по 31 серпня  2009  року включно в сумі 4375 грн. 80 коп.

                    Постановою  Київського районного суду м. Донецька  від  12 березня 2010 року позов  ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії посадових осіб  Управління Пенсійного фонду України в  Київському районі м. Донецька, які виразилися у відмові ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті    щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  з   01.01.2007 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в   Київському районі м. Донецька      нарахувати  та виплачувати щомісячно ОСОБА_1   щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  з   01.01.2007 року.

                       Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів скарги відповідач посилається на те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік"  на 2007 рік зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України  від 9.07.2007 року були визнані неконституційними зазначені норми, однак бюджетні кошти на підвищення сум дітям війни не перераховувалися, зміни в бюджет не вносилися, джерела не зазначалися.  Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням  Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року або іншим нормативно - правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 1 січня 2008 року. Вважають, що саме для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України  була прийнята постанова №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" і відповідно до  цієї постанови  сплачувалася соціальна допомога позивачу.  Крім того, суд не вірно застосував ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо   мінімального розміру пенсії.

                       Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що  апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню, рішення – скасуванню з ухваленням нового рішення  з наступних підстав.

Відповідно ч.ч.3,4 п.1  ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є  невідповідність  висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції  виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України  в Київському районі м. Донецька    як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу  нарахування щодо підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило починаючи з 01 січня 2007 року.

Проте повністю з таким  висновком погодитися не можна.

              Судом першої інстанції правильно встановлено, що  відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком та  відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується паспортом та відповідним посвідченням (а.с.8,10).

                Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

             Згідно із зазначеною нормою позивачка  має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, пунктом 12 статті 71 було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення  п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Таким чином, висновок суду першої інстанції  про стягнення суми підвищення пенсії з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року   не ґрунтується на законі, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивачки на зазначене підвищення пенсії, було зупинено. У суду не було законних підстав  застосовувати норму, яка не діяла. Також протягом указаного терміну діяли приписи статті 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яка по – іншому регулювала ці правовідносини, та оскільки ця норма прийнята пізніше в часі, то вона мала пріоритет над нормами ст. 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни».

            Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно – правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  поновили свою дію у 2007 році – з 9.07.2007,  отже позивачка має право на здійснення перерахунку  підвищення до пенсії в межах її позовних вимог  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

             Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції  на зазначені норми уваги не звернув, не застосував закон, який підлягав застосуванню, тобто порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

           Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

           За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності відповідача в період із 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов’язання  здійснити підвищення пенсії позивачці.

     Доводи апеляційної скарги про невірне застосування ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо   мінімального розміру пенсії неспроможні.

              На час виникнення спірних правовідносин  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

  Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Тобто, за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідач був зобов'язаний нарахувати та сплатити на  користь позивача  підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".     Недоплата передбаченої чинним законодавством надбавки, призвело до порушення передбаченого Конституцією України права на соціальний захист.

Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

            Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно – правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  поновили свою дію у 2007 році – з 9.07.2007,  отже позивачка має право на здійснення перерахунку  підвищення до пенсії в межах її позовних вимог   з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.08.2009  року.

           Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року апеляційним судом розгляд справи здійснюється в порядку цивільного судочинства.

           Відповідно до ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних та юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

           Позивачкою заявлені вимоги про зобов’язання здійснити нарахування щомісячної надбавки в розмірі 30 мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року  по 31 серпня 2009 року включно.  

 Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

  Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

   Доводи апеляційної скарги, що  виплата проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року  №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть бути прийняті до уваги.

    За конституційними нормами, виходячи з  пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

   Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду,  тому підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині не вбачається.

     За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

     Керуючись ст. ст. 309 ч.1 п.3,4, 315,316  ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційний  суд, -

В И Р І Ш И В:

           Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі    м. Донецька задовольнити частково.

           Постанову Київського районного суду  м. Донецька від   12 березня   2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.

           Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі  м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб та зобов’язання  виконати певні дії задовольнити частково.

            Визнати неправомірними дії посадових осіб  Управління Пенсійного фонду України в  Київському районі м. Донецька щодо  відмови ОСОБА_1  у виплаті    щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  з   09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року.

            Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1  щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" за період  з   09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року з урахуванням виплачених сум за вказаний період.

              В решті позову відмовити.

            Рішення  суду апеляційної інстанції є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

            Головуючий:                                                                                

            Судді: