Справа № 22 - 16611/2009 року Головуючий першої інстанції Смольняков О.О.
Категорія 45 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„16” вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Баркова В.М.
При секретарі: Огурцовій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 19 липня 2010 року ,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 19 липня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд не прийняв до уваги те, що фундамент під сарай в декілька разів перевищує розміри фундаменту, на якому колись була збудована котельна, суд не надав цьому оцінки і фактично відобразив в рішенні ситуацію, яка суперечить фактичним обставинам справи. Судом зазначено, що висота паркану складає 2 метри 40 см., але судом не було вжито будь – яких заходів для визначення точного розміри висоти спорудженого паркану, наявність обов’язкових продух для вентиляції повітря. Суд безпідставно дійшов висновку про те, що існуючі між позивачем та колишньою власницею сусіднього будинку ОСОБА_3 домовленості щодо будівлі споруд з порушенням норм, автоматично переходять і на відносини між позивачем та ОСОБА_2
В апеляційному суді ОСОБА_2 заперечувала проти скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Позивач до апеляційного суду не з*явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦУПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що між користувачами суміжних земельних ділянок по вул. Смирнова м. Амвросіївки виник конфлікт з приводу будівництва ОСОБА_2 паркану з оцинкованого заліза висотою 2.4 м., та сараю поряд з межею земельних ділянок. ОСОБА_2 збудувала огорожу на території своєї земельної ділянки висотою 2,4 метри. З боку земельної ділянки ОСОБА_1 також знаходиться огорожа з металевої сітки. Відстань від огорожі земельної ділянки позивача до стіни сараю відповідачки складає 12-15 см. Згідно рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 14.08.2008 року за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудовані жилий будинок, гараж та котельну.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що збудованою огорожею земельної ділянки відповідачка не може перешкоджати ОСОБА_1 у цільовому використанні ним своєї земельної ділянки.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності порушення відповідачем права позивача на користування і володіння своєю земельною ділянкою, оскільки позивачем не надано будь – яких доказів порушення його права на користування належної йому земельної ділянки і що діями відповідача по спорудженню паркану йому завдані певні незручності.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, згідно з наданими сторонами доказами, ухвалене обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки не спростовують встановлених судом обставин по справі і не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 19 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: