Справа № 22ц - 16623/2010 рік Головуючий першої інстанції Геєнко М.Г.
Категорія: 27 Доповідач: Осипчук О.В.
____________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької В.С.
суддів: Осипчук О.В., Баркова В.М.
при секретарі: Огурцовій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи – ОСОБА_2, орган опіки та піклування Слов*янської міської Ради, приватний нотаріус Слов*янського нотаріального округу Бігун В.В. про визнання недійним договору іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
В квітні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне та іпотечне майно внаслідок не виконання ним умов кредитного договору. ОСОБА_1 подав зустрічний позов про визнання договору іпотеки від 17.04.2007 року недійсним з тих підстав, що при укладені зазначеного договору іпотеки на нерухоме майно правом користування яким мала малолітня дитина, не було отримано згоди органу опіки та піклування.
Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2010 року позов ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково. Передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: куток, диван та 2 крісла, стінка, кухонний стіл, автомобіль . В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2007 року звернуто стягнення на вказане майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, з правом укладання заставодержателем договору купівлі – продажу, предмету застави від імені заставодавця, із зняттям автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. В решті позову відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» треті особи – ОСОБА_2, орган опіки та піклування Слов*янської міської Ради, приватний нотаріус Слов*янського нотаріального округу Бігун В.В. про визнання недійним договору іпотеки, задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки № 3 108-07 від 17.04.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк», що посвідчений приватним нотаріусом Слов*янського нотаріального округу Бігун В.В., реєстр за № 961 від 17.04.2007 року та зобов’язано приватного нотаріуса Слов*янського нотаріального округу Бігун В.В. виключити із реєстру вказаний договір іпотеки та внести у реєстр іпотеки запис щодо скасування заборони на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 і розташований на земельній ділянці площею 529 кв.м. земель Слов*янської міської ради.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволені позову про стягнення звернення на предмет іпотеки, виселення та задоволені зустрічного позову про визнання недійним договору іпотеки , ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в цій частині і ухвалити нове рішення про задоволення їх позову в повному обсязі і відмовити в зустрічному позові ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що судом не прийнято до уваги той факт, що на момент укладення договору іпотеки неповнолітня дитина в будинку зареєстрована не була, про що свідчить довідка про склад сім*ї від 17.04.2007 року. Договір було укладено з дотриманням норм діючого законодавства. Крім того, судом при ухвалені рішення невірно стягнуті судові витрати. Сума позову складається з суми заборгованості по кредитному договору, а не з вартості заставленого майна.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно ніким із сторін не оскаржується, тому апеляційним судом не ревізується.
В апеляційному суді представник ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав доводи скарги в повному обсязі.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування судом норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
На підставі наданих сторонами доказів відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України судом першої інстанції визнано встановленим, що 17.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ЕО 23-07/s, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 18000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 квітня 2010 року. Внаслідок несвоєчасного погашення кредиту у ОСОБА_1 станом на 15.01.2010 року утворилася заборгованість у розмірі 19829,63 долара США. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 17 квітня 2007 року між сторонами були укладені два договори застави майна та один договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в іпотеку належний йому будинок загальною площею 60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 з 1994 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу має малолітню доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. З довідки Слов*янської міської ради від 29.04.2010 року вбачається що в спірному будинку зареєстровані ОСОБА_1 та його донька. Згідно виписки з домової книги ОСОБА_6 17.04.2007 року дійсно була виписана з будинку, але в судовому засіданні встановлено, що виписка відбулася після укладення договору про іпотеку.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним і відмовляючи в задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на іпотечне майно, суд першої інстанції виходив з того, що при укладені договору іпотеки на нерухоме майно – будинок, право користування яким має малолітня дитина, відповідна згода органу опіки та піклування отримана не була. Умови отримання попередньої згоди органу опіки та піклування на передачу нерухомого майна в іпотеку і укладання договору іпотеки є суттєвими для даної угоди і не дотримання їх тягне за собою безумовне визнання угоди недійсною.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони обумовлені неправильним застосуванням норм матеріального права.
Іпотека визначається в ст. 1 Закону України «Про іпотеку» відповідно до визначення застави в ст. 572 ЦК України. При цьому зазначається на особливість предмета іпотеки ( нерухоме майно) і на те, що при іпотеці він ( цей предмет) залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.
Загальні вимоги до предмета іпотеки встановлюються частиною першою ст. 5 Закону України «Про іпотеку» - предмет іпотеки має належати іпотекодавцеві на праві власності; іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки і на цей предмет може бути звернене стягнення; нерухоме майно має бути зареєстрованим у встановленому порядку як окремий виділений в натурі об’єкт права власності.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Іпотекодавець зобов’язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі і ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов’язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.
Стаття 18 Закону «Про іпотеку» встановлює перелік істотних умов іпотечного договору, до якого включаються, зокрема, дані про його учасників. Відсутність хоч би однієї із умов, що визначаються істотними, є підставою для визнання судом договору недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що при укладені договору іпотеки ОСОБА_1 особисто надав банку інформацію та документи щодо предмету іпотеки – житлового будинку АДРЕСА_1, який належить одноособово йому на праві власності на підставі договору купівлі – продажу від 29.07.2002 року. ОСОБА_1 була надана банку довідка від 17.04.2007 року про склад сім*ї, згідно якої до складу його сім*ї входить повнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 56). Даних про те, що на час укладення договору іпотеки в будинку зареєстрована та користується жилим будинком малолітня донька іпотекодавцем надано не було.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Судом встановлено, що малолітня донька ОСОБА_1 майнових прав щодо забезпеченого договором іпотеки житлового будинку не мала, відтак для укладення договору іпотеки, дозвіл органу опіки і піклування законом не вимагається.
Доводи апеляційної скарги про порушення житлових прав малолітньої дитини є безпідставними, оскільки наявність дозволу органу опіки та піклування необхідно в разі відчуження майна дитини, власником якого вона є.
При укладені іпотечного договору права малолітньої доньки ОСОБА_1 , яка майнових прав на будинок не мала, зареєстрована в будинку не була, порушені не були, оскільки спірний жилий будинок належав на праві власності її батькові, а при житті батьків діти не мають права на їх майно.
Посилання суду першої інстанції на ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», який вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь – яких правочинів стосовно нерухомого майна, права користування якими мають діти, також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки укладений договір іпотеки за своєю природою є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном. Згідно п. 9 іпотечного договору, на строк дії цього договору майно залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. Крім того, всі суттєві умови, передбачені ст. 18 Закону України «Про іпотеку» при укладені між сторонами договору 17.04.2007 року були дотримані.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов*язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж іпотеки будь – якій особі – покупцеві.
За вказаних обставин суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову в задоволення вимог банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки і задоволені позову ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог банку в частині стягнення на предмет іпотеки і відмови в задоволені позову ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним.
Між тим, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення ОСОБА_1 з будинку є передчасними і в їх задоволені необхідно відмовити.
Також підлягає скасуванню рішення суду в частині розподілу судових витрат між сторонами. Сплачені при подачі позову судовий збір та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи на загальну суму 1702,40 грн., підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2010 року скасувати в частині:
- відмови в задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки;
- задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору іпотеки № 308-07 від 17.04.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» і посвідчений приватним нотаріусом Слов*янського нотаріального округу Бігун В.В., реєстр за № 961 від 17.04.2007 року; зобов’язання приватного нотаріуса Слов*янського нотаріального округу Бігун В.В. виключити із реєстру вказаний договір іпотеки та внесення у реєстр іпотеки запису щодо скасування заборони на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 529 кв.м. земель Слов*янської міської ради;
- розподілу між сторонами судових витрат.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення ОСОБА_1 із зняттям з реєстраційного обліку задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ЕО 23-07/s від 17 квітня 2007 року в сумі 19829,63 долара США, звернути стягнення на будинок під номером АДРЕСА_1 загальною площею 60,0 кв.м. житловою площею 45,5 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 529 кв.м. земель Слов*янської міської ради, шляхом укладання від імені відповідача договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В задоволені позову в частині виселення ОСОБА_1 із зняттям з реєстраційного обліку відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійним договору іпотеки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати в сумі 1582 40 грн. – судовий збір та 120 грн., - витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, а всього: 1702,40 грн.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: