Справа № 22ц -17812/2010 року Головуючий першої інстанції Ференчук О.В.
Категорія: 57 Доповідач: Осипчук О.В.
_____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„09” вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При секретарі: Огурцовій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про стягнення недоплаченої суми державної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про стягнення недоплаченої суми державної допомоги дітям війни, - задоволено частково.
Зобов*язано Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавчо не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Для врегулювання ситуації 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка і виконувалася Фондом. Крім того судом першої інстанції чітко не визначено період у 2009 році протягом якого позивачу необхідно проводити виплати.
Рішення суду в частині відмови в задоволені решти позовних вимог ніким із сторін не оскаржується, тому апеляційним судом не ревізується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд керувався ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. № 6рп/2007., Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.
З обставин справи вбачається , що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується копією паспорта та відповідним посвідченням. Факт перебування позивача на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве визнано відповідачем, який сплачує їй пенсію за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,314,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області не сплачені при подачі апеляційної скарги витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. ( розрахунковий рахунок 31213263700004, отримувач – Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЕДРПОУ -34686537, МФО 834016, Банк –ГУ ДКУ у Донецькій області).
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: