Справа № 22ц-19050/2010 рік Головуючий першої інстанції Малютіна Н.М.
Категорія: 26 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 23” вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Дем*яносова М.Д.
При секретарі: Красавіній Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька на рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька про стягнення моральної шкоди, стягнуто з відповідача на користь позивача 35 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди, а шкода, яка завдана здоров”ю позивача компенсована чітким виконанням фондом щодо сплати тих виплат, які передбачені Законом України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Крім того, згідно з пп. 2 п.44 розділу 2 Закону України ?ро державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року в ЗУ ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” внесено доповнення, відповідно до якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року. Таким чином, на момент
розгляду справи відсутні норми Закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди. Крім того, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло в 2004 році, а до суду він звернувся в 2010 році, тобто у період, коли вже відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду. Фонд не є особою, яка спричинила шкоду позивачеві, оскільки втрата працездатності у позивача сталася не у зв’язку з неправомірними діями або бездіяльністю Фонду.
В апеляційному суді представник відповідача підтримала доводи скарги в повному обсязі.
Представник позивача заперечувала проти скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення присутніх осіб , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивач перебував у трудових відносинах з ОП «Шахта ім. Засядько» з 29.06.2000 року по 18.08.2004 року. 20 квітня 2004 року під час виконання трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок, про що було складно акт форми Н-1 від 22.04.2004 року Відповідно до висновку МСЕК від 18.08.2004 року позивачу вперше встановлено 100% втрати професійної працездатності в зв’язку з виробничою травмою та визнано інвалідом 1 групи безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 35000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами виробництва ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, однак сума в 86 900 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв’язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я позивача, регулюються Законом України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).
За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки інвалідність позивача із втратою 100% професійної працездатності у зв’язку з виробничою травмою вперше встановлено висновком МСЕК від 18 серпня 2004 року і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України ?ро державний бюджет на 2006 рік”, так і Законом України ?ро державний бюджет на 2007 рік” та Законом України ?ро внесення змін до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров”я, що порушило його звичні нормальні зв’язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно і повно з”ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: