Судове рішення #11226505

Справа № 22ц-19787/2008 рік                                               Головуючий першої інстанції  Жукова О.Є.

Категорія: 26                                                                                Доповідач: Осипчук О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    „05”  жовтня 2010 року                Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                                      Головуючого:  Висоцької В.С.

                                                                      Суддів:    Осипчук О.В., Прокопчук Л.М.

                                                                      При секретарі:  Опря Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки  Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у Калінінському районі м. Горлівки на рішення Калінінського  районного суду м.  Горлівки  від  25 серпня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області  від 25 серпня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди, стягнуто з відповідача на користь позивача 12000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначає, що  позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди, а шкода, яка завдана здоров”ю позивача компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені  Законом України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Крім того,   згідно з пп. 2 п.44 розділу 2 Закону України ?ро державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року в ЗУ ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” внесено доповнення, відповідно до якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди повинен покладатися на підприємство, де працював позивач і де отримав ушкодження здоров”я. Крім того позивачем порушено строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Сторони до апеляційного суду не з*явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 Суд першої інстанції встановив, що  позивач  тривалий час працював на підземних роботах, внаслідок чого отримав професійне захворювання – вібраційну хворобу. Згідно висновку МСЕК від 25 травня 2005 року позивачеві вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності і визнано інвалідом 3 групи. В подальшому висновками  МСЕК вказаний відсоток та група інвалідності підтверджені безстроково.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 12000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами виробництва  ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, однак сума в 40 000 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.    

Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв’язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я позивача, регулюються Законом України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).

За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки інвалідність позивача із втратою 40% професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням вперше встановлено висновком МСЕК від 25 травня 2005 року і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України ?ро державний бюджет на 2006 рік”, так і Законом України ?ро державний бюджет на 2007 рік” та Законом України ?ро внесення змін до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року.

 Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров”я, що порушило його звичні нормальні зв’язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно і повно з”ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки  Донецької області   відхилити.

    Рішення  Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області  від 25 серпня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили.

                Головуючий:                                                                      

        Судді:                                                                              

                                                                                                           

                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація