У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

6 серпня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

                                            головуючого  Новодворської О.І.

                                            суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.  

                                            при секретарі   Поправка О.О.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька та Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, завданою травмою на виробництві,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2010 року відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька та ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, завданою травмою на виробництві.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,  в якій просив скасувати рішення суду та задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної  скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у вересні  2009 року позивач звернувся з позовом та просив стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України у відшкодування моральної шкоди, завданою травмою на виробництві, 126000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька проти позовних вимог заперечували.

Судом першої інстанції встановлено, що 5 лютого 2003 року позивач отримав виробничу травму та з приводу цього був складений акт за формою Н-1.

Висновком МСЕК від 30.09.2004року у позивача встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв’язку з травмою 05.02.2003 року 70 % та визнано інвалідом 2 групи. В подальшому при огляді МСЕК втрата професійної працездатності у позивача підтверджувалася.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. Вийти за межі позовних вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом, і з дотриманням загальних засад цивільного судочинства. Про це також роз’яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14  «Про судове рішення у цивільній справі».

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, суд обгрунтовано дійшов висновку, що відповідач Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України не може відповідати за заподіяння позивачеві моральної шкоди, тому що на момент встановлення 30.09.2004року у позивача стійкої втрати професійної працездатності у зв’язку з травмою 05.02.2003 року діяли положення Закону України “ Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання “ та ним було врегульовано порядок відшкодування потерпілим внаслідок каліцтва заподіяної шкоди.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі,   не спростовують висновків суду.

             Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК України з позивача на користь держави слід стягнути витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді в розмірі 7 грн.  50 коп.

              Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України,  апеляційний суд –

                                                                    УХВАЛИВ :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

             Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2010 року    залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно – технічний розгляд справи в апеляційному суді в розмірі 7 (сім ) грн.  50 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: