ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2007 р. Справа № 07/70-07
вх. № 8486/5-07
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 20.03.07р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_2, м. Харків
до СПДФО ОСОБА_3, с. Пісочин
про стягнення 35814,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - суб*єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 35814,08 грн., в тому числі, 27360, 00 грн. основного боргу по оплаті товару, 2592,08 грн. пені за порушення грошових зобов*язань, 4497,45 грн. інфляційних нарахувань, 1364,55 грн. - 3 % річних та відшкодування сплачених судових витрат по справі.
В судовому засіданні 19.09.07 р. відповідач, заперечуючи проти позову, заявив про те, що в вересні 2007 р. припинив підприємницьку діяльність, що підтвердив відміткою державного реєстратора від 09.09.07 р. на свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 10.12.98 р. В підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті товару відповідач надав копії накладних на його повернення: № 44 від 15.12.05 р. на суму 14850 грн. та № 45 від 15.12.05 р. на суму 27360 грн.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Черленяк М.І. від 30.07.07 р. строк розгляду справи було продовжено, відповідно до ст. 69 ГПК України до 09.10.07 р.
Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 ГПК України. Згідно даної статті, сторонами у господарському судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набули статусу суб*єкта підприємницької діяльності.
Стаття 50 ЦК України передбачає право фізичної особи з повною цивільною дієздатністю на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Згідно вказівок Вищого арбітражного суду України від 23.10.00р. № 01-8/556, з моменту скасування державної реєстрації громадянина, як суб*акта підприємницької діяльності, спори, за участю такого громадянина, у тому числі пов*язані із здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин. Отже, якщо під час розгляду справи фізична особа - підприємець втратила статус суб*єкта підприємницької діяльності, ця обставина не може бути підставою для припинення провадження у справі.
Таким чином, суд розглянув справу по суті, в результаті чого дійшов наступних висновків.
Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу № 1 від 25.07.05 р. (далі - договір), продавець (позивач) зобов*язався передати покупцю (відповідачу), відповідно до накладних, товар, а останній - сплатити його на умовах договору.
У виконання умов договору, позивачем, на адресу відповідача була поставлена продукція за накладною № 1 від 25.07.05 р. на суму 27360 грн. та за накладною № 2 від 31.07.05 р. на суму 148 50 грн., всього на суму 42210 грн.
Згідно ст.655, 692 ЦК України та п.п. 1.1 і 4.1 договору, відповідач зобов*язався провести оплату поставленого товару протягом 2 місяців з моменту отримання партії.
Оплата товару у відповідачем у встановлені договором строки здійснена не була, однак, відповідно до накладної № 44 від 15.12.05 р., товар на суму 14850 грн. відповідачем було повернуто позивачу.
Повернення решти товару на суму 27360 грн., про що заявив відповідач, останнім не доведене, так як в накладній № 45 від 15.12.05 р. відсутній підпис позивача про одержання товару, що повертається на суму 27360 грн., як того вимагає форма документу.
Таким чином, відповідач, відповідно до ст. 612 ЦК України, визнається таким, що з 25.09.05 р. прострочив виконання грошового зобов*язання на суму 27360 грн., що порушує вимоги ст.ст. 193, 198 ГК України та ст. 525, 526, 530 ЦК України, відповідно до яких, зобов*язання має виконуватись належним чином, згідно умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання прийнятих зобов*язань законом не допускається.
В зв*язку з доведеністю матеріалами справи факту не оплати отриманого відповідачем товару, суд визнає вимоги по стягненню боргу правомірними, належно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В разі порушення зобов*язань, статтею 611 ЦК України передбачене настання правових наслідків, встановлених договором або законом, одним з яких є сплата неустойки - штрафу та пені.
Відповідно до п. 6.1 договору, сторони передбачили забезпечення виконання грошових зобов*язань пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару. Нарахована позивачем пеня в сумі 2592,08 грн. судом перевірена, визнана цілком правомірною та такою, що підлягає стягненню.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов*язань, на вимогу кредитора, зобов*язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від суми боргу за весь час прострочення. Перевіривши додержання позивачем порядку нарахування, суд визнав вимоги по стягненню 4497,45 грн. інфляційних втрат та 1364,55 грн. - 3% річних правомірними в повній сумі.
В зв*язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 46, 49, 69, 75, ч.1 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, ст.ст. 50, 525, 526, 611, 612, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, с. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, ідент. № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк" в Харківській області, МФО 351016) на користь Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, м. Харків, 61121, ідент. № НОМЕР_3, відомоті про банківські рахунки відсутні) 27360,00 грн. основного боргу, 4497,45 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1364,55 грн., 2592,08 грн. пені, 358,14 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 04 жовтня 2007 року.
Суддя Інте Т.В.