У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Голубцові А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 09 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 09 квітня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачену грошову суму авансу в розмірі 8000 грн., судовий збір у розмірі 80грн., витрати ні інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у січні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми задатку, посилаючись на те, що у травні 2009 року він узнав, що відповідачка продає у розстрочку свою жилу домобудівлю вартістю 48000грн., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, і вирішив її купити, відповідачці пояснив, що вказана сума у нього з'явиться тільки у вересні 2009 року, коли він продасть свою квартиру в Росії. Відповідачка погодилася на його умови і в якості гарантії потребувала завдаток у сумі 8000грн., на що він погодився. Про те, що відповідачка отримала від нього грошову суму 8000грн. у вигляді завдатку за будинок, свідчить її розписка, написана особисто. Але у червні 2009 року відповідачка повідомила, що відмовляється чекати до осені і шукає нових покупців на будинок. У зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу не відбувся з вини відповідачки, він вимагав повернути йому суму завдатку у розмірі 8000 грн., але відповідачка відмовилася гроші повернути, стала його уникати. Просив стягнути з відповідачки суму завдатку в розмірі 8000грн., судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримав позов, відповідачка проти позову заперечувала.
Судом першої інстанції встановлено, що у розписці від 23.05.2009 року вказано, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 8000 грн. завдаток за будинок у АДРЕСА_1, ці обставини сторони не заперечували та підтвердили пояснивши, що вони усно домовилися, що восени укладуть договір купівлі-продажу будинку, розташованого у АДРЕСА_1, у рахунок майбутнього договору купівлі-продажу вказаного будинку позивач передав відповідачці гроші в сумі 8000грн.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання , вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недотриманням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання)
забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочині щодо його забезпечення.
Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання . Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Зі змісту даних статей витікає, що завдаток є способом забезпечення виконання зобов'язань, захід цивільно-правової відповідальності, він вважається дійсним у разі дотримання письмової форми правочину і може забезпечувати лише дійсне зобов'язання. Коли сторони домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються у тому розмірі, в якому вони давалися. Правила статті про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але сторона його не виконує.
У даному ж разі договір не був укладений, оскільки не було додержано обов'язкової для цього нотаріальної форми. 8000грн. - це аванс, лише спосіб платежу, він не виконує забезпечувальної функції, він виконує функцію попередньої оплати. Боржник має право вимагати повернення авансу у разі невиконання договору.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Враховуючи, що сторони не уклали договір купівлі-продажу будинку, а тільки усно домовилися, що будуть його укладати восени, позивач оплатив відповідачці в рахунок виконання майбутнього договору 8000грн., відповідачка визнала, що будинок вона домовилася продати за 48000грн., вона отримала від позивача аванс 8000грн., інші 40000грн. буде виплачено восени, це підтвердив і позивач, суд обгрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки авансу у сумі 8000 грн. знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Із урахуванням положень ст., ст.79,81,88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки були стягнуті понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 80грн. та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи 120грн.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. Вийти за межі позовних вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом, і з дотриманням загальних засад цивільного судочинства. Про це також роз’яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі». Відповідачка з вимогами про застосування реституції та відшкодування шкоди у зв’язку з пошкодження позивачем належного їй будинку в суд не зверталася, тому суд розглядав справу в межах заявлених позовних вимог і не міг брати до уваги доводи відповідачки про те, що позивачем був пошкоджений будинок.
З оглядом на вищевикладене й апеляційний суд не може взяти такі доводи апеляційної скарги до уваги.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також,не спростовують висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення позову немає.
Керуючись ст.., ст..308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 09 квітня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :