УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Краматорське автотранспортне підприємство 11410», відкритого акціонерного товариства «НАСК «Оранта», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Краматорську, Територіального управління Держгірпромнагляду в Донецькій області, третя особа - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Краматорська про визнання акту спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 незаконним, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання до складання акту по формі Н-1, стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Краматорське автотранспортне підприємство 11410», ВАТ «НАСК «Оранта», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у М.Краматорську, Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області (третя особа - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Краматорська) про визнання акту спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 незаконним, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання до складання акту по формі Н-1, стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 13,50 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши його вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що 5 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство №11410» (далі АТП 11410) та посилався на те, що 19 квітня 2006 року прийнятий на роботу на зазначене підприємство водієм. За ним був закріплений автобус VAN FOOL 815 державний номер АН 6570 ВТ.
12 червня 2008 року він та його напарник ОСОБА_6 на зазначеному транспорті виїхали у відрядження до міста Ялти. 13 червня 2008 року о 22 годині, знаходячись у Ялті, вони потрапили у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримали тілесні ушкодження. В період з 16 червня 2008 року по 1 серпня 2008 року він перебував на лікарняному через отримані травми. Але підприємство не надає йому ніякої матеріальної допомоги, акт про нещасний випадок не складає. Тому він просив зобов’язати підприємство скласти акт про нещасний випадок на виробництві, відшкодувати заподіяну моральну шкоду в сумі 20000 грн., судові витрати в сумі 2010 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12 січня 2009 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краматорську і страхова компанія «Оранта» залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог (далі відділення Фонду, СК «Оранта») (а.с.15).
В лютому 2009 року ОСОБА_1 уточнив свої вимог і просив суд зобов’язати АТП 11410 провести службове розслідування за фактом нещасного випадку на виробництві від 13 червня 2008 року у місті Ялта та скласти акт про нещасний випадок на виробництві. Стягнути матеріальну шкоду 1154.30 грн., що витрачені на його лікування, відшкодувати моральну шкоду в сумі 20000 грн. у зв’язку з приховуванням факту його травмування і судові витрати: 8.50 грн. - судовий збір і 1.50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.89).
У квітні 2009 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та посилався на те, що 10 березня 2009 року спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку, що трапився з ним 13 червня 2008 року, склала акт про нещасний випадок, який не пов’язаний з виробництвом за формою Н-5 і НПВ. Тому нещасний випадок з ним не був взятий на облік. Він вважає, що відомості, які встановлені комісією і вказані в зазначених актах, не відповідають дійсності. Аварія трапилась під час перегону автобуса з місця стоянки у інше місце. Перегін автобуса був пов’язаний з тим, що біля готелю «Узбекистан» не було місць на парковці. Залишати автобус на проїзній частині вони не могли через те, що він заважав рухові іншого транспорту. В маршрутному листі, що виданий підприємством, не було вказано місце паркування. Тому вони мали самі визначити таке місце. Не відповідають дійсності висновки комісії про те, що він знаходився в салоні автобуса у нетверезому стані. Він медичною установою на наявність алкоголю не перевірявся. Між тим він був тверезим і під час аварії відпочивав у салоні автобуса.
Через те, що підприємство відмовилося визнавати нещасний випадок пов’язаним з виробництвом, лікарня, де він лікувався від отриманих пошкоджень, відмовила у видачі йому безкоштовних ліків. Тому він лікувався за свої кошти. Витратив 3017.05 грн.
Через відсутність акту про нещасний випадок на виробництві, страхова компанія «Оранта», де він був застрахований, відмовила у виплаті йому страхового відшкодування.
Скриваючи факт травматизму на підприємстві, підприємство порушувало його права і свободи. Він вимушений був лікуватися за свої кошти, які займав у своїх близьких і знайомих. Він є єдиним годувальником у сім’ї і крім страждань від фізичного болю, страждав за своїх близьких, які перебували у нього на утриманні, економили кошти для його лікування. Тому діями підприємства йому заподіяно і моральну шкоду, яку він оцінив у 20000 грн. Просив визнати висновки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві від 10 березня 2009 року і акти за формою Н-5 і НПВ неправомірними. Зобов’язати підприємство скласти акт за формою Н-1, стягнути з підприємства у відшкодування матеріальної шкоду 3017.05 грн. і моральної шкоди - 20000 грн., витрати на правову допомогу 2000 грн., судовий збір 8.50 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 1.50 грн. (а.с.116-117).
Остаточно позивач ОСОБА_1 вточнив свої вимоги позовом від 26.10.2009 року (а.с. 197-198) до ВАТ «Краматорське АТП 11410», ВАТ «НАСК «Оранта», Фонду ССНВВ (третя особа- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності М.Краматорська) та просив суд визнати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 10.03.2009 року по формі Н-5 незаконним та необґрунтованим; визнати нещасний випадок, який трапився з ним 13.06.2008 року у м. Ялта АР Крим таким, що пов'язаний з виробництвом; стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» належне страхове відшкодування; стягнути з Фонду ССНВВ витрати на лікування в сумі 1845,65 грн. та у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.; стягнути з ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області у відшкодування моральної шкоду в сумі 10 000 грн.; зобов'язати керівництво ВАТ «Краматорське АТП 11410» скласти акт про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1, копію якого видати йому на руки; стягнути з ВАТ «Краматорське АТП 11410» у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., судові витрати в сумі 10 грн.
Ухвалою суду від 30.09.2009 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області (а.с. 185).
За заявою позивача ухвалою суду від 19.03.2010 року первісні позови ОСОБА_1 (а.с.3,89,116-117) були залишені без розгляду, провадження за останнім уточненим позовом (а. с. 197-198) продовжено.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 19.04.2006 року був прийнятий на роботу до ВАТ «Краматорське АТП 11410» водієм автобуса. За ним був закріплений автобус марки VAN FOOL 815 держ.номер АН6570ВТ.
12.06.2008 року на підставі замовлення на здійснення перевезення пасажирів позивач разом з напарником ОСОБА_6 виїхав до м. Ялта. 13.06.2008 року після висадки пасажирів біля готелю «Узбекистан» у м. Ялта, ним та ОСОБА_6 було прийнято рішення, що зайняти місце на автостоянці біля готелю вони не мають технічної можливості через крупно габаритність автобуса VAN FOOL та відсутність вільних місць, у зв'язку з чим стали переганяти автобус на іншу стоянку. Під час перегону позивач відпочивав у спальнику в автобусі, а за кермом знаходився його змінник ОСОБА_6, який не впорався з керуванням, внаслідок чого 13.06.2008 року біля 22-00 години їх автобус у м. Ялта потрапив в ДТП.
В результаті ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, з приводу яких по приїзду до м. Краматорська 16.06.2008 року звернувся до лікарні з діагнозом закрита черепно-мозкова травма. В подальшому він періодично проходив стаціонарне лікування, за висновком МСЕК 22.04.2009 року визнаний інвалідом 3 групи. В даний час продовжує курси медикаментозного лікування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник позивача - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача ВАТ «Краматорське АТП 11410» позов не визнав.
Представник відповідача Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області Даніленко А.О. позов не визнав.
Представник відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» Очередько Ю.В. позов не визнав.
Представник відповідача Фонду ССНВВ Вараксіна І.М. позов не визнала.
Представник третьої особи Фонду ССТВП Ковальова О.І. проти позову заперечувала. Судом першої інстанції встановлено, що 11.06.2008 року ВАТ «Краматорське АТП 11410» відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених постановою КМУ №1184 від 26.09.2007 року, був укладений договір нерегулярних перевезень автобусом з фізичною особою ОСОБА_12
Відповідно до умов вказаного договору Краматорське АТП 11410 зобов'язалося надати замовнику ОСОБА_12 автобус марки VAN FOOL 815 держ.номер АН6570ВТ та в період часу з 19-00 годин 12.06.2008 року по 24-00 годин 16.06.2008 року здійснити перевезення від початкового пункту «м.Слов»янськ Донецька область» до кінцевого пункту м. Ялта АР Крим» та зворотно.
У зв'язку з тим, що відстань автобусного маршруту, зазначеного у замовленні, складала понад 500 км, відповідно до ст..35 Закону України «Про автомобільний транспорт» наказом по підприємству №68 від 09.06.2008 року у рейс було направлено два водія АТП, а саме позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_6
Перед виконанням рейсу водії, зокрема позивач, були ознайомленні з вказаним наказом, пройшли перед рейсовий інструктаж з розробленої тематики, попереджені про необхідність виконання законодавства України про автомобільний транспорт, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу України №18 від 17.01.2002 року.
13.06.2008 року приблизно в 12-00 годин автобус прибув до кінцевого пункту - готелю «Узбекистан» м. Ялта АР Крим, де керівником групи ОСОБА_12 водіям, зокрема позивачу, було повідомлено про вільний час до 14-00 годин наступного дня, а також запропоновано місце стоянки для автотранспорту, поселення до готелю.
Однак позивач ОСОБА_1 разом зі змінником зазначене до уваги не прийняли, залишили автобус в «кармані» біля готелю, а біля 21-00 години 13.06.2008 року самостійно, без вказівок чи розпоряджень керівництва, прийняли рішення про перегін автобусу на інше, не передбачене замовником, місце.
Під час перегону автобусу 13.06.2008 року о 22-00 годин на 67 кілометрі 300 метрах автошляху Бахчисарай-Ялта водій ОСОБА_6 не впорався з керуванням та скоїв ДТП, внаслідок чого автотранспортний засіб був пошкоджений.
Позивач ОСОБА_1, під час ДТП перебував у спальному місці в автобусі, в результаті події був травмований.
За результатами спеціального розслідування комісія, створена наказом Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області від 23.02.2009 року №251, прийшла до висновку (форма Н-5), що нещасний випадок, який стався з позивачем, не відноситься до числа виробничих, та прийняла рішення про складання акту по формі НПВ (а.с.106-114).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що комісія Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області 23.02.2009 року №251, прийшла до обґрунтованого висновку,що нещасний випадок, який стався з позивачем, не відноситься до числа виробничих, та прийняла рішення про складання акту по формі НПВ, та посилався на те, що комісія під час проведення спец розслідування вірно користувалася «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112 (далі Порядок).
Згідно п.8 Порядку про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому та урахувала, що позивач ОСОБА_1 безпосередньо після ДТП не повідомив керівництво Краматорського АТП 11410 про настання з ним нещасного випадку, не повідомив працівників ДАІ та працівників АТП, що прибули на місце події, про наявність фізичних ушкоджень, відмовився від запропонованої медичної допомоги, не пройшов медичний огляд по прибутті з рейсу в порушення п.5 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішній справ України від 05.06.2000 року №12, звернувся до лікарні приблизно через сім годин після залишення території підприємства.
Згідно п.26 Порядку нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).
Ні позивач ОСОБА_1, ані його представник взагалі не повідомляли роботодавця про травмування позивача під час ДТП та не зверталися з заявою з приводу розслідування нещасного випадку, подавши одразу позов до суду. За відсутністю об'єктивних даних, підстав для розслідування нещасного випадку у Краматорського АТП 11410 не було. Таке розслідування з метою вирішення цивільного позову проведене за ухвалою суду.
Згідно п.9 Порядку лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1: підприємству, де працює потерпілий; робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий.
Позивач же ОСОБА_1 звернувшись до лікарні повідомив, що у ДТП отримав ушкодження голови, находячись в автобусі в якості пасажира, у зв'язку з чим нещасний випадок медичною установою не був зафіксований як такий, що пов'язаний з виробництвом, та для передачі відомостей щодо нього згідно п. 9 Порядку підстав не було.
Згідно п.14 Порядку визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища.
Перевіряючи пояснення ОСОБА_1 про те, що нещасний випадок, в наслідок якого він отримав травму голови, стався з ним у відрядженні у період перебування у транспортному засобі під час змінного відпочинку, коли автобусом керував інший водій ОСОБА_6, суд зробив обґрунтований висновок про те, що для перебування обох водіїв в автобусі та переміщення на ньому в період з 12-00 годин 13.06.2008 року до 14-00 годин 14.06.2008 року підстав не було, оскільки вказаний час був визначений замовником як час відпочинку згідно п.п.3.3-3.5,4.5-4.7 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу України №18 від 17.01.2002 року, про що доведено до відома водіїв, а також запропоновано місце для стоянки автотранспорту (охоронювана стоянка, де розмістилися всі інші автобуси, яки доставили групи людей на семінар), можливість поселення до готелю, на що роботодавцем були виділені командировочні гроші. Позивач ОСОБА_1 разом зі змінним водієм ОСОБА_6 від цього відмовилися та в порушення посадової інструкції та вимог інструктажу самовільно, у час відпочинку, в особистих цілях використовували ввірений автотранспорт. Ці висновки суду узгоджуються з встановленими обставинами.
Згідно ж до п.18 Порядку не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
- у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;
В матеріалах справи відсутні медичні висновки про те, що позивач під час ДТП перебував у нетверезому стані, тому у суду не було підстав вважати, що нещасний випадок з позивачем стався у стані алкогольного сп’яніння. в той же час даний висновок суду не плинув на правильність судового рішення, тому що висновок суду про те, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в період з 12-00 годин 13.06.2008 року та до часу ДТП використовували транспортний засіб для своїх цілей.
Згідно ж із ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення позову немає.
Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: