ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
21 вересня 2010 року справа № 5020-5/116
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”
(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 58, кв. 74)
(м. Севастополь, Камишове шосе, 7)
про стягнення заборгованості в розмірі 2797,99 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
За участю представників:
позивач - ОСОБА_1, паспорт серії АР № 021358, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 11.01.1997;
відповідача - Опанасенко Н.С., довіреність б/н від 15.01.2009.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 4286,10 грн., з яких основна заборгованість –3297,00 грн., пеня –989,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про виконання підрядних робіт від 25.11.2008.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.08.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі № 5020-5/116.
У судовому засіданні 01.09.2010 позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшив суму позовних вимог до 2536,99 грн. –сума основного боргу, 761,00 грн. –пеня. Вказана заява прийнята судом.
У судовому засіданні 21.09.2010 позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшив суму позовних вимог до 2797,99 грн., з яких: основна заборгованість –2036, 99 грн., пеня –761,00 грн. Вказана заява прийнята судом.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав зменшені позовні вимоги у повному обсязі, про що свідчить його заява (а.с. 51).
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
25.11.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір про виконання підрядних робіт (далі –Договір) (а.с. 9-10).
Відповідно до розділу 1 Договору замовник пропонує виконавцю технічні умови на виготовлення корпусної меблі (кафів, столів, пеналів тощо). Виконавець протягом трьох робочих днів надає замовнику ескізний проект та узгоджує його (проект). Виконавець по узгодженому проекту виготовляє вироби та передає їх замовнику.
Згідно з пунктом 4.2 Договору вартість кожної партії виробів визначається по вантажній накладній.
Згідно з пунктом 6.1 Договору він діє з моменту підписання сторонами та до повного його виконання.
Сторонами у процесі розгляду справи підтверджено, що суттєвих умов договору підряду, встановлених цивільним законодавством України, сторони не дотримувались: замовник не надавав замови на виготовлення продукції та не затверджував ескізів, а виконавець не надавав ескізів, а лише передавав за накладними товар (вироби); сторонами не підписувався кошторис та акти приймання-передачі виконаних робіт.
Таким чином, судом встановлено, що фактично за договором від 25.11.2008 між сторонами склалися правовідносини поставки.
За твердженням позивача, на виконання умов Договору останнім було поставлено відповідачу товар на суму 139244,25 грн. При цьому, 22327,00 грн. оплачені відповідачем, а товар на суму 7787,01 грн. повернений відповідачем позивачеві. У зв’язку з викладеним, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент подання позову склала 2536,99 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Крім того, судом встановлено, а сторонами підтверджено, що у процесі розгляду справи відповідачем здійснено погашення суми основної заборгованості у розмірі 500,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3.1 Договору замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів узгодити наданий йому ескізний проект та оплатити 100% його вартості виконавцю протягом 30 робочих днів з моменту отримання продукції на свій склад.
Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 2036,99 грн. відсутні.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається наявна заборгованість, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з пунктом 5.4 Договору у випадку несплати 100% вартості замови в обумовлені строки замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 761,00 грн. за період з 26.05.2010 по 25.07.2010.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, та з урахуванням того, що відповідачем визнається вказана заборгованість, суд вважає, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74; 99029, м.Севастополь, вул.Соловйова, 10, кімн.2, код ЄДРПОУ 31005009, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 2036,99 грн., пеню у розмірі 761,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 27.09.2010