Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Пустовіт З.П. Суддя доповідач Бондар М.С .
04 серпня 2009 року Справа № 22-3507/09
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя : Бондар М.С. судді: Ломейко В.О., Приймак В.М.
секретар - Петрова О.Б.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.05.2009 року у справі за позовом до Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації, третя особа – Контрольно-ревізійний відділ м. Бердянськ про стягнення заробітної плати, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати, посилаючись на те, що працювала з 04 березня 1980 року по 31 серпня 1994 року на виборній посаді сільського голови Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, з якої була звільнена у зв'язку із закінченням строку повноважень. Розрахунок заробітної плати вчителя у школі в період з 2002 року по 2005 рік проводився без урахування норм ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" про зарахування часу робити депутата до загального стажу роботи. Просила стягнути з відповідача на її користь не нараховані суми надбавок до заробітної плати у розмірі 1629 грн. 56 коп..
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.05.2009 року позовні вимоги залишені без задоволення.
У поданій апеляційній скарзі позивач просив скасувати судове рішення, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції у разі неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 04 березня 1980 року по 31 серпня 1994 року працювала на виборній посаді сільського голови Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Після звільнення з виборної посади повернулась на попередню роботу вчителя в Андріївській загальноосвітній школі. Відповідач відмовив нараховувати їй надбавки до заробітної плати з квітня 2002 року по лютий 2005 року з урахуванням стажу роботи на посаді Голови Андріївської сільської ради.
Стаття 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад" забезпечує право позивача на зарахування часу роботи у місцевій раді до загального і безперервного стажу роботи за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду.
За ст.57 Закону України "Про освіту" педагогічні працівники мають право виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків.
Позивач працює вчителем з 15 серпня 1970 року.
Отже, на час закінчення терміну повноважень голови Андрівської сільської ради (31.08.1994 року) ОСОБА_1 мала педагогічний стаж у 24 роки і одержала право на отримання надбавки за вислугою років у розмірі 20%.
Оцінюючи викладене судова колегія вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані.
Проте, слід звернути увагу на те, що відповідно до частин першої - другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України тримісячний строк на звернення працівника до суду із заявою не поширюється на позови про стягнення належної заробітної плати, тобто такої, яка належить до виплати, однак не виплачена працівнику, при відсутності спору щодо права працівника на її одержання.
Предметом цієї справи є спір про нарахування та виплату щомісячних надбавок за вислугу років.
З цього випливає, що ОСОБА_1 обмежена трьохмісячним строком звернення до суду для вирішення спорів такої категорії.
Про порушення трудових прав позивачу достеменно було відомо, починаючи 24.09.2004 року, коли вона була ознайомлена з актом ревізії. Протягом всього часу взагалі не зверталася до відповідача з проханням оплатити грошові надбавки.
З позовом до суду, з приводу неправильності нарахування заробітної плати, ОСОБА_1 звернулася лише 09.01.2009 року, тобто згодом п'ять років і не порушувала питання про можливість поновлення строку звернення до суду, оскільки вважає це право не обмеженим строком. Заяви або клопотання поновити строк звернення до суду вона не подавала. Без поновлення цього строку, апеляційний суд не вправі вирішувати питання про задоволення позовної заяви.
За таких умов заявлені вимоги не підлягають судовому захисту, у зв'язку з пропуском установленого ст. 233 КЗпП України строку.
Керуючись ст.307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.05.2009 року у цій справі змінити в частині підстав у відмові у задоволені заявлених вимог.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку ст. 233 КЗпП України.
Решту рішення залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий: Судді