Справа № 2-2549-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року                             м. Київ

Святошинський  районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                     Миколаєць І.Ю.

при секретарі                     Кузнець Л.І.

за участю позивача                     ОСОБА_1

представника відповідача                 Нікіфорова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного авіабудівного концерну «Антонов» про стягнення належних працівникові сум при звільненні та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, уточненим у ході судового розгляду, посилаючись на те, що при його звільненні 27.04.2009 р. за ст. 38 КЗпП України з посади директора департаменту стратегічного планування та корпоративного розвитку Державного авіабудівельного концерну «Антонов» відповідач не провів з ним остаточний розрахунок по заробіній платі та інших виплат, які належать працівникові при звільненні. Тому просить стягнути з відповідача на його користь: заборгованість по заробітній платі з березня 2008 року по квітень 2009 року у розмірі 73 771,90 грн.; компенсацію часткової втрати заробітної плати у зв’язку із затримкою її виплати (інфляційні) у розмірі 6 936,81 грн.; компенсацію за дві невикористані відпустки у розмірі 10 769,62 грн.; вихідну допомогу у розмірі 16 154,43 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 86 156,96 грн.; упущену вигоду у розмірі 15 330,00 грн.; моральну шкоду у розмірі 96 000,00 грн.

    У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити. Моральну шкоду обґрунтовує прикладанням додаткових зусиль для організації свого життя у зв’язку із несвоєчасним отриманням коштів.

Представник відповідача позов не визнає. У своїх запереченнях пояснив, що позивачем безпідставно визначена сума заборгованості по заробітній платі, сума компенсації за не використану відпустку, не подано розрахунку інфляційних нарахувань, вихідної допомоги, втраченої вигоди. Крім того, заявляючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди позивач не зазначив в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

    Судом встановлено, що Наказом генерального директора Державного авіабудівельного концерну «Авіація України» від 12.06.2007 р. № 5/К ОСОБА_1 був призначений на посаду директора департаменту стратегічного планування та корпоративного розвитку з 12.06.2007 р. з посадовим окладом згідно із штатним розписом в порядку переведення з Державної літакобудівної корпорації «Антонов» (а.с.6-7).

    Постановою Кабінету міністрів України від 30.10.2008 р. № 1014 Державний авіабудівельний концерн «Авіація України» було перейменовано у Державний авіабудівельний концерт «Антонов».

    Позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.04.2009 р., у якій просив звільнити його із займаної посади з 27.04.2009 р. за ст. 38 КЗпП України у зв’язку із невиплатою заробітної плати, а також провести повний розрахунок по заробітній платі при звільненні (а.с.9). Зазначену заяву разом із пояснювальною запискою щодо підрахунку суми, яку потрібно виплатити при звільненні позивач направив поштою на адресу відповідача, що підтверджується описом поштового вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10-13).

    Наказом генерального директора Державного авіабудівельного концерну «Антонов» від 27.04.2009 р. № 9/К ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України із 27.04.2009 р. (а.с.14).

Відповідно до довідки про заборгованість з виплати заробітної плати станом на 27.04.2009 р., виданої за підписом генерального директора ДАК «Антонов», ОСОБА_1 належить до виплати за період з березня 2008 року по квітень 2009 року після відрахувань податків та обов’язкових платежів заробітна плата у розмірі 40 603,19 грн ., а саме: за березень 2008 р. – 3769,37 грн., за квітень 2008 р. – 5384,81 грн., за травень 2008 р. – 3589,87 грн., за червень 2008 р. – 3606,41 грн., за липень 2008 р. – 3613,42 грн., за серпень 2008 р. – 3613,42 грн., за вересень 2008 р. – 3613,42 грн., за жовтень 2008 р. – 1794,94 грн., за листопад 2008 р. – 1794,94 грн., за грудень 2008 р. – 1794,94 грн., за січень 2009 р. – 1293,56 грн., за лютий 2009 р. – 937,07 грн., за березень 2009 р. – 1002,34 грн., за квітень 2009 р. – 4794,68 грн. (а.с.132).

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені йому не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільнені, власник або уповноважений орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.

На підставі пояснень сторін, а також матеріалів справи, зокрема довідки про заборгованість по заробітній платі, виданої відповідачем, суд вбачає наявність порушень відповідачем норм трудового законодавства, що полягає у затримці виплати позивачу заробітної плати за період з березня 2008 року по квітень 2009 року включно та у затримці проведення остаточного розрахунку та виплат заробітної плати при звільненні.

При визначенні розміру заробітної плати, яка підлягає до стягнення суд виходить із наступного.

Відповідно до штатного розпису з березня 2008 року по січень 2009 року розмір посадового окладу ОСОБА_1 склав 2 177,00 грн. (а.с.138-148).

За період із січня по квітень 2009 року відповідач надав розрахунки заробіної плати ОСОБА_1, відповідно до яких останньому за січень 2009 року за 14,5 відпрацьованих днів при розмірі посадового окладу 2 177,00 грн. після відрахувань податків та обов’язкових платежів належить до випалати 1293,56 грн., за лютий 2009 року за 10,5 відпрацьованих днів при розмірі посадового окладу 2 177,00 грн. після відрахувань податків та обов’язкових платежів належить до випалати 937,07 грн., за березень 2009 року за 11,8 відпрацьованих днів при розмірі посадового окладу 2 177,00 грн. після відрахувань податків та обов’язкових платежів належить до випалати 1002,34 грн., за квітень 2009 року за 8,9 відпрацьованих днів при розмірі посадового окладу 2 177,00 грн. та з урахування компенсації за невикористану відпустку після відрахувань податків та обов’язкових платежів належить до випалати 4794,68 грн. (128-131).

Відповідно до табелів обліку використання робочого часу, підписаних у тому числі і ОСОБА_1, останній відпрацював: у березні 2008 р. 21 день, у квітні 2008 р. -19 днів, у травні 2008 р. – 19 днів, у червні 2008 р. – 19 днів, у липні 2008 р. – 23 дні, у серпні 2008 р. – 20 днів, у вересні 2008 р. – 22 дні, у жовтні 2008 р. – 23 дні, у листопаді 2008 р. – 22 дні, у грудні 2008 р. – 22 дні, у січні 2009 р. – 10 днів (а.с.162-192).

Відповідно до відомостей, отриманих судом від Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ОСОБА_1 було нараховано та не виплачено у першому кварталі 2009 року 3945,20 грн., у тому числі 570,51 грн. податків, у другому кварталі 5851,45 грн., у тому числі 846,12 грн. податку (а.с.124).

Із наведено вище вбачається, що відомості щодо розміру нарахованої позивачу заробітної плати за 2009 рік, надані відповідачем, підтверджуються відомостями, наданими податковим органом, тому суд вважає доведенною ту обставину, що у позивача за період з березня 2008 року по квітень 2009 року посадовий оклад був у розмірі, який зазначений штатним розписом та зазначений у розрахунках його заробітної плати.

При зверненні до суду з вимогою про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 73 771,90 грн. позивач виходить із розміру заробітної плати 5384,81 грн., яку за його твердженнями він фактично отримував до появи проблем у виплаті заробітної плати.

Із змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» вбачається, що заробітна плата за своєю структурою складається із основної, додаткової заробітної плати, інших заохочень та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці у вигляді тарифних ставок (окладів). Додаткова заробітна плат – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати тощо.

На підставі викладеного, враховуючи розмір посадового окладу позивача та розмір заробітної плати, зазначений у довідках про доходи, наданих відповідачем (а.с.23, 24) суд приходить до висновку, що заробіна плата у розмірі 5384,81 грн., із якої виходить позивач при розрахунку заборгованості, за своєю структурою складається із окладу та інших нарахувань. З’ясувати які саме додаткові нарахування входили до структури заробітної плати позивача та їх характер (постійні, заохочувальні, компенсаційні виплати тощо) не виявилося можливим, оскільки печатка, бухгалтерські та кадрові документи державного авіабудівного концерну «Антонов» відсутні після зміни керівництва, яка відбулася на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. № 1492-р., у зв’язку з чим підприємство звернулося до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про вчинення злочину (а.с.245).

Таким чином за відсутності інших відомостей (та можливості їх з’ясувати) суд визначаючи розмір заборгованості по заробітній платі позивача виходить із відомостей, зазначених у довідці про заборгованість з виплати заробітної плати станом на 27.04.2009 р., виданій відповідачем (а.с.132).

Таким чином розмір заборгованості по заробітній платі позивача з березня 2008 року по квітень 2009 року становить 40 603,19 грн., яка і підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів та послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 2-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» така компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, у тому числі заробітної плати. Виплата суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у позивача прав на отримання компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати.

Керуючись Постановою Кабінету Мінстрів України від 21.02.2001 р. № 159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, офіційною інформацією про індекси споживчих цін за період з квітня 2008 року по квітень 2009 року (адреса посилання: http://gorstat.kiev.ua/p.php3?c=1636&lang=1) суд задовольняє позовні вимоги щодо компенсації йому втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 4 407,61 грн.

Позовну вимогу про компенсацію часткової втрати доходу  у зв’язку із затримкою його виплати у розмірі 10 375,80 грн. суд розцінює як вимогу про компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням терміну її виплати, оскільки дані вимоги мають однакове правове обгрунтування.

Розрахунок компенсації позивачу втрати частини заробітної плати

Одиниця виміру Номер

рядка Кількісне значення

1. Сума грошового доходу, що підлягає до видачі гривень

за березень 2008 року -- 1 3769,37

за квітень 2008 року -- 2 5384,81

за травень 2008 року -- 3 3589,87

за червень 2008 року -- 4 3606,41

за липень 2008 року -- 5 3613,42

за серпень 2008 року -- 6 3613,42

за вересень 2008 року -- 7 3613,42

за жовтень 2008 року -- 8 1794,94

за листопад 2008 року -- 9 1794,94

за грудень 2008 року -- 10 1794,94

за січень 2009 року -- 11 1293,56

за лютий 2009 року -- 12 937,07

за березень 2009 року -- 13 1002,34

за квітень 2009 року -- 14 4794,68

2. Індекс споживчих цін за перід невиплати грошового доходу: відсотків

за березень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з квітня 2008 р. по квітень 2009 р. (1,033 х 1,023 х 1,018 х 0,995 х 0,992 х 1,001 х 1,013 х 1,027 х  1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 15 120,4

за квітень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з травня 2008 р. по квітень 2009 р. (1,023 х 1,018 х 0,995 х 0,992 х 1,001 х 1,013 х 1,027 х  1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 16 116,55

за травень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з червня 2008 р. по квітень 2009 р. (1,018 х 0,995 х 0,992 х 1,001 х 1,013 х 1,027 х 1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 17 108,78

за червень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з липня 2008 р. по квітень 2009 р. (0,995 х 0,992 х 1,001 х 1,013 х 1,027 х 1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 18 111,91

за липень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з серпня 2008 р. по квітень 2009 р. (0,992 х 1,001 х 1,013 х 1,027 х 1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 19 112,48

за серпень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з вересня 2008 р. по квітень 2009 р. (1,001 х 1,013 х 1,027 х 1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 20 113,38

за вересень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р. (1,013 х 1,027 х 1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 21 113,27

за жовтень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. (1,027 х 1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 22 111,82

за листопад 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з грудня 2008 р. по квітень 2009 р. (1,014 х 1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 23 108,88

за грудень 2008 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з січня 2009 р. по квітень 2009 р. (1,036 х 1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 24 107,37

за січень 2009 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з лютого 2008 р. по квітень 2009 р. (1,013 х 1,015 х 1,008 х 100) -- 25 103,64

за лютий 2009 року визначається шляхом множення місячних індексів за період з березня 2009 р. по квітень 2009 р. (1,015 х 1,008 х 100) -- 26 102,31

за березень 2009 року (1,008 х 100) -- 27 100,8

за квітень 2009 року індекс споживчих цін не використовується --

3. Величина приросту індексу споживчих цін

за квітень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 15 – 100 відсотків) -- 28 20,4

за травень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 16 – 100 відсотків) -- 29 16,55

за червень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 17 – 100 відсотків) -- 30 8,78

за ливень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 18 – 100 відсотків) -- 31 11,91

за серпень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 19 – 100 відсотків) -- 32 12,48

за вересень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 20 – 100 відсотків) -- 33 13,38

за жовтень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 21 – 100 відсотків) -- 34 13,27

за листопад 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 22 – 100 відсотків) -- 35 11,82

за грудень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 23 – 100 відсотків) -- 36 8,88

за січень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 24 – 100 відсотків) -- 37 7,37

за лютий 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 25 – 100 відсотків) -- 38 3,64

за березень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 26 – 100 відсотків) -- 39 2,31

за квітень 2008 р. – квітень 2009 р. (рядок 27 – 100 відсотків) -- 40 0,8

4. Сума компенсації гривень

за березень 2008 року (рядок 1 х рядок 28) : 100 -- 768,95

за квітень 2008 року (рядок 2 х рядок 29) : 100 -- 891,19

за травень 2008 року (рядок 3 х рядок 30) : 100 -- 315,19

за червень 2008 року (рядок 4 х рядок 31) : 100 -- 429,52

за липень 2008 року (рядок 5 х рядок 32) : 100 -- 450,95

за серпень 2008 року (рядок 6 х рядок 33) : 100 -- 483,48

за вересень 2008 року (рядок 7 х рядок 34) : 100 -- 479,50

за жовтень 2008 року (рядок 8 х рядок 35) : 100 -- 212,16

за листопад 2008 року (рядок 9 х рядок 36) : 100 -- 159,39

за грудень 2008 року (рядок 10 х рядок 37) : 100 -- 132,29

за січень 2009 року (рядок 11 х рядок 38) : 100 -- 47,09

за лютий 2009 року (рядок 12 х рядок 39) : 100 -- 29,88

за березень 2009 року (рядок 13 х рядок 40) : 100 -- 8,02

Разом сума компенсації 4407,61

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача на день звільнення склала 55,48 грн.

Враховуючи Розрахунки норми тривалості робочого часу на 2009 та 2010 роки, визначені у листах Міністерства праці та соціальної політики України відповідно від 30.09.2008 р. № 10338/0/14-08/13 та від 25.08.2009 р. № 9681/0/14-07/13 час затримки розрахунку при звільненні, тобто з 27.04.2009 р. по день постановлення рішення склав 354 робочих днів.

Таким чином розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати позивачу належних при звільненні коштів складає 19 639,92 грн. (55,48 грн. х 354 дні затримки розрахунку), і підлягає до стягнення .

Також суд, керуючись вимогами ст.237-1 КЗпП України вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди з урахуванням того, що він ніс моральні страждання внаслідок затримки виплати заробітної плати. Моральну шкоду суд оцінює в розмірі 5000,00 грн.

Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації за дві невикористані відпустки, суд виходить із розрахунку заробітної плати позивача за квітень 2009 року, в якому значиться нарахування йому відпускних у розмірі 4928,82 грн. (а.с.131). Крім того інформація про такі нарахування підтверджується даними із податкового органу (а.с.124).

Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимоги щодо стягнення упущеної вигоди суд виходить із відсудності правових підстав задоволення даної вимоги.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок їх сплати на користь держави.    

    Керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків їх виплати»  та  ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного авіабудівного концерну «Антонов» (ідентифікаційний код 31725604) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 40,603,19 грн., компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 19 639,92 грн., компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати у розмірі 4407,61 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., загалом – 69 650,72 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Державного авіабудівного концерну «Антонов» (ідентифікаційний код 31725604) на користь держави судовий збір у розмірі 696,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього 816,50 грн.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: