ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 р. № 20/503-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Олійника В.Ф.(доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_4
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010р.
у справі№20/503-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПрокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі
Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Виробничого ремонтного житлового-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_4
простягнення 62958,66грн.
за участю представників сторін:
прокуратури -Гаврилова Ю.Ю.
позивачів -не з'явився
відповідача -не з'явився
в с т а н о в и в :
У листопаді 2009 року Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Виробничого ремонтного житлового-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району до Фізичної особи–підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.) про стягнення, з урахуванням уточнення позовних вимог, 62958,66грн. орендної плати за договором оренди комунального майна, розірвання даного договору та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010р. у справі №20/503-09 (суддя Пархоменко Н.В.) позовні вимоги були задоволені, стягнуто з відповідача на користь Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради в дохід місцевого бюджету 16987,91грн., на користь Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району 44670,91грн., розірвано договір оренди комунального майна №519 від 03.04.2006р., укладеного між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та ФОП ОСОБА_4, виселено ФОП ОСОБА_4 з нежитлового приміщення площею 80,8кв.м. по АДРЕСА_1.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010р.(суддів: Головко В.Г. - головуючий, Мороз В.Ф., Логвиненко А.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010р. у справі №20/503-09 було скасовано, позов прокурора задоволено частково, зобов'язано відповідача у справі сплатити борг у розмірі 29170,8грн. у міський бюджет (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. про виправлення описки), сплатити борг у розмірі 32479,02грн. на користь Виробничого ремонтного житлового-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району; розірвано договір оренди комунального нерухомого майна №519 та виселено відповідача у справі –ФОП ОСОБА_4 із займаного ним об’єкта оренди –нежитлового приміщення загальною площею 80,8кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; в решті позовних вимог було відмовлено.
Підставою скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010р. суд апеляційної інстанції зазначив порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не повне встановлення всіх обставин, що мають значення для справи, а також вихід суду за межі уточнених вимог позивача.
В касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 ставиться питання про скасування зазначених рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення, яким позов Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська залишити без розгляду відповідно до п.1 ст.81 ГПК України, оскільки спірні рішення, на думку касатора, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.
Як видно з матеріалів справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 03.04.2006р. між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) на виконання рішення Дніпропетровської міської ради №1527 від 03.04.2006р. було укладено договір оренди комунального майна №519, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8-9 т.1).
Відповідно до п.10.1 договору оренди термін дії договору встановлено з 03.04.2006р. по 29.03.2007р.
На момент звернення з позовом до суду договір оренди №519 від 03.04.2006р. не припинив свою дію, оскільки його строк було продовжено відповідно ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Пунктами 3.1., 3.3 договору орендна плата за оренду приміщення визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 “Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” з наступними змінами і на підставі рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.12.1999р. №2734/1 „Про встановлення орендних ставок за використання нерухомого майна”, від 17.02.2000р. №411 „Про внесення змін до рішення виконкому міської ради”.
Орендна плата за оренду приміщень становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції ) березень 2006р. 1832,25грн. ПДВ 366,45грн., всього 2198,7грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар щомісячно перераховує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця , тобто авансом, враховуючи попередній місяць згідно з рахунком наданим балансоутримувачем (70% перераховує на рахунок балансоутримувача , 30% - до міського бюджету).
Балансоутримувач відповідно до умов договору щомісячно в період з квітня 2006 по липень 2009р. надсилав відповідачеві рахунки щодо сплати орендної плати (а.с.7-33 т.2, 14-26 т.1).
В порушення умов договору відповідач не виконав обов'язки щодо своєчасної сплати орендних платежів за період з травня 2008р. по січень 2010р., що стало підставою звернення до суду з позовом.
Доказів щодо сплати орендної плати, окрім сплати в травні 2008р. до бюджету міста 1308,84грн., відповідач не надав (а.с.58 т.2).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи відповідача, що прокурором визначені неналежні позивачі у справі приміщення не приймаються до уваги, оскільки спірний договір укладався з Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради як орендодавцем комунального майна.
Проте з такою правовою позицією не може погодитись Вищий господарський суд України.
Як видно з матеріалів справи, Дніпропетровська міська рада 21.03.2007р. прийняла рішення №41/11 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" (а.с.83 т.1), в якому в п.2 визначила комітет комунальної власності міської ради єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Відповідно до розділу 2 Додатку 1 до рішення міської ради від 21.03.2007р. №41/11 "Порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" комітет комунальної власності міської ради є єдиним орендодавцем нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (а.с.85 т.1).
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007р. №12/17 було доповнено рішення міської ради від 21.03.2007р. №41/11 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" пунктом 21, яким управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради визнано правонаступником орендодавців за договорами оренди, укладеними до 01.06.2007р., у частині здійснення прав та виконання обов'язків по цих договорах (а.с.105 т.1).
Оскільки рішеннями Дніпропетровської міської ради було змінено орендодавця за договорами оренди комунального майна і управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради визнано правонаступником попередніх орендодавців, що передбачає перехід до нього всього обсягу прав та обов'язків за укладеними до 01.06.2007р. договорами оренди, тому саме управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради наділене правом вимоги належного виконання орендарем умов договору, правом вимагати розірвання укладеного договору оренди та правом звернення до суду за захистом своїх прав.
Виходячи з викладеного, перевіривши, згідно приписів ст. 1115 ГПК України, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішеннях господарських судів, Вищий господарський суд України прийшов до переконливого висновку, що при розгляді справи по суті суди першої інстанції та апеляційної інстанції не встановили дійсних обставин справи, чим порушили при постановленні рішень норми матеріального і процесуального права.
Оскільки суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому при таких обставинах та виходячи із приписів ст. 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України приходить до переконливого висновку, що прийняті рішення господарських судів не можуть бути залишеними в силі, а підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно вимог статті 11112 ГПК України при новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене в даній постанові, оскільки вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, прийняти міри щодо об'єктивного, всебічного та повного встановлення і з'ясування всіх обставин справи, в тому числі встановити належного позивача, чи порушені його права, надати їм правильну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та чинного законодавства, постановити обґрунтоване та законне рішення.
За таких обставин касаційна скарга ФОП ОСОБА_4. підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, п.3 ст.1119, ст.ст.11110, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Фізичної особи–підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010р. у справі №20/503-09 господарського суду Дніпропетровської області –задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010р. у справі №20/503-09 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд
Головуючий суддя:Г. Кравчук
Судді:Г. Мачульський
В. Олійник