Судове рішення #11218932

     

 

                                                                     

 Справа №  22- 14909/10                                                  Головуючий у 1 інстанції Каліуш О.В.

 Категорія     52                                                                                           Доповідач Рибалко Л.І.

                                                                                        УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 серпня  2010  року                                                                                                                м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Донецької області  в складі:

                                     головуючого судді   Рибалко Л.І.

                                     суддів Папоян В.В., Шевченко В.Ю.

                                     при секретарі Шуляк Я.Г.

                                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні        у місті Донецьку

 за  апеляційною скаргою ЗАТ « Горлівський машинобудівник»

на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 22 червня 2010 року

цивільну справу   за позовом  ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства « Горлівський машинобудівник» , третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

                                                   встановила

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки позовні вимоги  ОСОБА_1 задоволені, він поновлений на  роботі  на посаді заступника начальника відділу технічного контролю закритого  акціонерного товариства « Горлівський машинобудівник», на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу  у розмірі 31449 грн. 77 коп..

В апеляційній скарзі ЗАТ  « Горлівський машинобудівник»  ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що  суд  неповно дослідив обставини справи, встановленим обставинам дав неправильну оцінку, та зробив неправильний висновок, що позивач має переваги на залишення на роботі, що відповідач  не виконав вимоги закону про працевлаштування позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши  матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розглядаючи справу  суд першої інстанції повно,всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив,що ОСОБА_3 працював у відповідача  заступником начальника відділу технічного контролю. Наказом від 12 січня  2010року № 5-к він звільнений  з роботи за скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Суд перевіряв законність та обґрунтованість  звільнення позивача.

Відповідно наданих доказів, яким суд дав правильну оцінку у їх сукупності, суд пришов до обґрунтованого висновку, що звільнення позивача проведено з порушенням норм трудового законодавства, зокрема вимог ст. 42, 49-2 КЗпП України.

Із матеріалів справи вбачається, що підлягала скороченню посада заступника начальника відділу технічного контролю.  У відділу таких штатних одиниць було дві.  Відповідачем в порушення вимог ст. 42 КЗпП  не розглядалося питання про  те, що ОСОБА_1, як працівник, який мав тривалий безперервний стаж роботи на цьому підприємстві , підвищував свою кваліфікацію в порівнянні з іншим заступником, має переважне право на залишення на роботі. Ті доводи, на які посилався відповідач, як на нижчу продуктивність  праці ОСОБА_1, а саме : на наявність наказу про дисциплінарний проступок, дія якого сплинула, знаходження на лікарняному 21 день,  обґрунтовано судом не взяті до уваги, оскільки вони є неспроможними.

Судом також правильно відповідно до матеріалів справи встановлено, відповідачем порушені вимоги закону  про працевлаштування позивача. Доводи відповідача про  те, що ОСОБА_1 були запропоновані усі наявні вакансії є безпідставними та спростовуються даними  Горлівського міського центру зайнятості, копіями наказів із яких вбачається, що в період  з 6 листопада по 12 січня у відповідача були вакантними посади , зокрема,  старшого контрольного майстра, майстра, терміста, які позивачу  не були запропоновані.

Із матеріалів справи вбачається, що позов було заявлено ОСОБА_1, особа , яка підписала позов мала на це повноваження, сам ОСОБА_3 уточнював позовні вимоги,  приймав участь у судових засіданнях підтримував позовну  заяву, тому доводи скарги , що позовна заява подана неналежною особою є безпідставною.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне  застосування судом норм  матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку  апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд вважає, що  рішення  суду постановлено з додержанням  вимог  матеріального та процесуального права і підстав для  його  скасування немає .

Керуючись вимогами ст. ст. 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

                                                ухвалила

Апеляційну скаргу ВАТ « Горлівський  машинобудівник »   відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від  22 червня 2010 року  залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з вказаного часу.

Головуючий                                  Судді                                                                            

 

                                                     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація