Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є сумісною власністю,–
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, просила виділити відповідачу в натурі будинок АДРЕСА_1 стягнути з відповідача на її користь компенсацію за належну їй частку спільного майна.
Позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з серпня 1995 року до серпня 2006 року.
В період шлюбу 29 листопада 2001 року вони за спільні кошти придбали будинок АДРЕСА_1.
Просила провести розподіл будинку, виділивши його в натурі відповідачу, стягнувши з нього на її користь вартість Ѕ його частини.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 травня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна що є сумісною власністю задоволений.
Виділено ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму 15775,85 грн. в рахунок компенсації вартості спільного майна будинку АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 500 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.2 постанови „Про судове рішення у цивільній справі " №14 від 18 грудня 2009 року р ішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом першої інстанції вищенаведені положення не були виконані.
З матеріалів цивільної справи убачається, що сторони в період з 18.08.1995 року до 29.08.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
29 листопада 2001 року між ОСОБА_3 та відповідачем на товарній біржі «Нерухомість» був оформлений договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1.(а.с.23).
Відповідно до вимог ст. 227 ЦПК України ( у редакції Закону 1963 року, яка діяла на час укладення угоди) договір купівлі – продажу жилого будинку повинен був нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору ( ст. 47 ЦК України)
Як убачається з матеріалів справи, даний договір не був нотаріально посвідчений, тому вважати, що угода була укладена та проводити розподіл спірного будинку у суду не було законних підстав.
З урахуванням встановленого та того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою до скасування рішення суду, ухвалення нового та відмови у задоволенні позовних вимог позивачки.
Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309,ст., ст. 313,316 ЦПК України, апеляційний суд, –
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 травня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна що є сумісною власністю шляхом виділення ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації вартості спільного майна Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 в сумі 15775,85 грн..та судових витрат відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: