У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 серпня  2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

                                            головуючого  Новодворської О.І.

                                            суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.  

                                            при секретарі  Поправка О.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2010 року по цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до редакції газети «Шахтар України», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, встановлення факту недостовірної інформації, її спростування та відшкодування моральної шкоди, -

                                                                В С Т А Н О В И Л А:

 Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до редакції газети «Шахтар України», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, встановлення факту недостовірної інформації, її спростування та відшкодування моральної шкоди  відмовлено.

 В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та  ухвалити нове рішення, задовольнивши його вимоги, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, безпідставно не узято до уваги, що він хворіє, а том у пропустив строк на звернення з позовом до суду, крім того, судом порушенні норми матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної  скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що 23.03.2010 року ОСОБА_1   звернувся в суд з позовом до відповідачів редакції газети «Шахтар України», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, встановлення факту недостовірної інформації, її спростування та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини, посилаючись на те, що на 25 грудня 2007 року на шахті «Алмазная» ДП «Добропіллявугілля» була призначена звітно-виборча профспілкова конференція. Голова профспілки ОСОБА_3 знав про те, що на конференції буде оголошено про його збагачення за рахунок шахтарів і дана оцінка його маніпуляціям, і знайшов собі захист у пресі.

Кореспондент газети «Шахтар України» ОСОБА_2 в газеті № 47(401) від 21.12.2007 року написала чорним піаром статтю «Профком «Алмазной» сражается», де неправдиво звинувачує його в наклепі, принижує його людську гідність, а ОСОБА_3 характеризує як героя-захисника робочих.

Вказану статтю чотири дні ОСОБА_3 і його підлеглі пропрацювали серед колективу, завдяки чому ОСОБА_3 було знову переобрано головою профкому.

В статті ОСОБА_2 пише, «війна проти голови профкому бере початок в 2005 року, коли на шахті змінилось три директора..., враховуючи всі аргументи адміністрації, профком шахти дав згоду на звільнення. Цю новину ОСОБА_1 сприйняв в озброєнні». Вказане не відповідає дійсності, оскільки з 1997 року по березень 2006 року директором шахти був ОСОБА_4, після якого виконуючим обов'язки шахти було призначено ОСОБА_5, який звільнив його за скороченням штату.

Крім того, все написане в статті трактується на захист ОСОБА_3, який за рахунок профспілкових коштів збагатився, зокрема, став власником земельної ділянки. Він, якому прикро за такий стан речей, намагався зробити все, щоб викрити махінації ОСОБА_3, а в статті це викладено так, ніби він просто завзятий скаржник.

Стаття «Профком «Алмазной» сражается» негативно вплинула на стан його здоров'я, а також на відношення до нього людей.

Просив суд зобов'язати редакцію газети «Шахтар України» в своїй газеті спростувати написану про нього брехливу статтю «Профком «Алмазной» сражается» та стягнути на його користь 10 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.  

Представник відповідача редакції всеукраїнської газети «Шахтар України» Мар'євська О.Л.,   позов не визнала в повному обсязі та просила застосувати строк позовної давності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що  відповідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 270 ЦК України до особистих немайнових прав відноситься, зокрема, право на повагу до гідності та честі.

Частиною 6 статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права, якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що його право на повагу до гідності та честі було порушено статтею «Профком «Алмазной» сражается», яку було опубліковано 21.12.2007 року в газеті «Шахтар України».

В пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому згідно з пунктом 1 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини 2 статті 258 і статтею 37 Закону про пресу.

Для таких випадків застосовуються загальні положення про початок перебігу та наслідки спливу позовної давності. Сплив без поважних причин позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі до винесення судом рішення, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна давність в один рік.

Абзацом 10 статті 37 Закону України «Про печатні засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що заявник має право оскаржити відмову в публікації спростування або порушення порядку її публікації в суд, який приймає скаргу до розгляду, протягом одного року з дня публікації інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

  Перевіряючи поважність причин пропуску ОСОБА_1, строку на звернення з позовом до суду, з урахуванням  вимог відповідача про застосування наслідків пропуску строку, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин та навів з цього питання обґрунтовані мотиви.  

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

 Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

              Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України,  апеляційний суд –

                                                                    УХВАЛИВ :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

  Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2010 року  залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно – технічний розгляд справи в апеляційному суді в розмірі 7 (сім ) грн.  50 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: