ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.07                                                                                        Справа №  7/224/07

Суддя

Позивач Приватне підприємство “Редакційно-видавничий комплекс“Бердянськ Діловий”, м. Бердянськ, Запорізька область.

Відповідач  Приватний підприємець ОСОБА_1, м.Бердянськ, Запорізька область

                                                                                                               Суддя    Кутіщева Н.С.                                                         

 Представники:

 позивача:   Горячова Т.Г., наказ № 1 від 08.07.1998р.

                      Святашов А.М., дов. б/н від 04.10.2006р.

                      Білоусов С.В., дов.  б/н від 10.08.2007р.

 відповідача: не з'явився.

            Розглядається позовна заява про визнання недійсним  договору комісії № 40/04 від 05.01.2004р.  

           Позивач обґрунтував позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування  посилається на   ст. ст. 203, 215, 235ЦК України.  Будь - яких заяв про уточнення предмету спору чи його обґрунтування від позивача в установленому законом порядку суду не поступало.

            Ухвалою суду від 14.05.2007р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено на 20.06.2007р.  Судове засідання відкладалось до 13.08.2007р. Ухвалою суду  від 20.06.2007р., на підставі ст. 69 ГПК України, головою господарського суду Запорізької області продовжувався строк розгляду спору на один місяць. Ухвалою суду від 10.09.2007р. судове засідання переносилось  до 27.09.2007р. Судовий процес завершено 27.09.2007р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників позивача.

           З метою задоволення  клопотання відповідача про подальше проведення судового засідання із застосування засобів технічної фіксації судового процесу, заявленого 13.08.2007р., подальше ведення судового процесу здійснюється із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

          Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає позов необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню (відзив долучено до матеріалів справи). 

           Представник відповідача, в продовжене 27.09.2007р. судове засідання,   не з'явився без поважних причин. Про причини неявки представника відповідач суд не повідомив.

           Вищезазначені ухвали суду  були направлені на адреси сторін згідно з вимогами діючого законодавства, на адресу суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи. 

            Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. 

            Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами, або іншими учасниками судового процесу. 

           Позивачем заявлені клопотання:

1.          клопотання  про залучення  матеріалів справи, яке судом задоволено, матеріали долучені до матеріалів справи;

2.          клопотання про витребування  документів; 3. клопотання про залучення третіх осіб до розгляду справи; 4. клопотання про призначення експертизи, які судом залишені без задоволення, як такі, що не мають суттєвого значення для вирішення спору по суті, поскільки: 1. в матеріалах справи є накладні які відносять до предмету спору; 2. постачальники товару для комісіонера  (відповідач) не мають відношення до  предмету спору про визнання договору комісії недійсним, який укладений між позивачем та відповідачем; 3. позивач не вказав в клопотання яку саме експертизу слід призначити і не надав доказів, що відповідач не визнав цей договір, чи сторони не підтвердили його своїми подальшими діями.

           Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

              Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд встановив:

05.01.2004р.  ПП “Редакційно-видавничий комплекс “Бердянськ Діловий” (в подальшому - комітент) і ПП ОСОБА_1(в подальшому - комісіонер) уклали договір комісії № 40/04.

Згідно предмету даного договору (п. 1.1) комісіонер (відповідача)  зобов'язувався за дорученням комітента (позивача) надати послугу по укладенню одного чи декількох договорів за рахунок комітента від свого імені на придбання товару, а саме паперу і фарби типографної.  

Згідно зі ст. 1011 ЦК України, по договору комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

В  розділі 3 договору, сторони встановили права і обов'язки сторін, що відповідають вимогам статті 1012 ЦК України.

Відповідно до п. 2.2. договору, комісіонер самостійно проводить розрахунки за укладеними договорами з третіми особами,  які потім компенсуються комітентом, при пред'явлені документів підтверджуючих понесені витрати. Для розрахунків з третіми особами використовує власні грошові кошти, які підлягають компенсації (відшкодуванню) з боку комітента.

Наявні в справі накладні свідчать про те, що вказаний в них товар був придбаний комісіонером для комітента згідно договору № 40/04 від 05.01.2004р., тобто по вищезазначеному договору комісії.

Спірний договір відповідає вимогам глави 69 ЦК України, ст. 203 ЦК України.

Таким чином, посилання позивача на ст. 235 ЦК України, є безпідставним, з боку позивача не підтверджено належними доказами, що між сторонами відбулася угода інвестування.

Не обґрунтованим є також пояснення представника позивача в судовому засіданні відносно того, що договір не відповідає п. 5  ст. 203 ЦК України з вищезазначених підстав і п. 3 ст. 203 ЦК України (твердження, що договір підписував не ППОСОБА_1), так як відсутні докази, що відповідач схвалив даний договір своїми подальшими діями і позивачу в особі директора підприємства було відомо з ким вона підписує договір.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача є необґрунтованими, суперечать встановленим нормам законодавства і матеріалам справи.

В позові слід відмовити.

Судові витрати, згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, покласти на позивача.

            На підставі вищевикладеного,  керуючись ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України,  суд, -                                                             

                                                   В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Рішення  набирає законної сили  після  закінчення 10 денного  строку  з дня  його  підписання.

Дата підписання рішення суду “05” жовтня 2007р.

          Суддя                                                                       Н.С. Кутіщева

  Кутищева Н.С.