Р І Ш Е Н Н Н Я

Ім ’ ям     У К Р А Ї Н И

справа № 2-2553/10

    м.Горлівка

          19 липня  2010 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки в складі:

головуючий суддя                     Тарасенко С.Б.

при секретарі судового засідання             Гаврилюк К.К.

за участю представника відповідача                       ОСОБА_1            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Горлівки  цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_2 до державного підприємства «Артемвугілля», що діє в інтересах структурного підрозділу шахти ім. О.І. Гайового про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

    Позивач  звернувся в суд з позовною заявою про стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що  ОСОБА_2  працював у відповідача  з 1977 року на різних підприємствах вугільноі промисловості, а з 2005 року у відповідача на різних підземних роботах. З 12.02.2009 року його звільнено за ст.38 КЗпП України.  У зв”язку зі шкідливими і небезпечними умовами праці позивач отримав професійне хронічне захворювання, що потягло за собою стійку втрату професійної працездатності. Після  проходження тривалого лікування з 31.07.2009 року МСЕК встановило  40% втрати профпрацездатності /у сукупності з яких 20% - втрати працездатності по наслідкам трудового каліцтва, отриманого до введення у дію Закону України «Про охорону праці». Ці відсотки втрати профпрацездатності зберігається до теперішнього часу.

 Позивач вважає, що  внаслідок отримання професійних захворювань і отриманням  позивачем стійкої втрати професійної працездатності  він переживав і переживає моральні страждання, оскільки  позбувся можливості реалізувати повною мірою своє право на працю  і отримувати стабільно високі заробітки, окрім цього протягом тривалого часу він відчуває фізичні страждання та змушений проходити обстеження та лікування в медичних закладах, чим порушено його плани на нормальне життя. По викладених обставинах позивач просив суд стягнути моральну шкоду в розмірі 40  000,00грн.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позові в повному обсязі, просив іх задовольнити.      

Представник відповідача на підставі довіреності  ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав повністю, мотивуючи тим, що вони не грунтуються на законі.      

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наявності наступних обставин.

ОСОБА_2 працював на підприємствах вугільної промисловості на різних підземних роботах з 1977 року. Звільнився 12.02.2009 року.

 Має зареєстрований випадок профзахворювання. За висновком МСЕК від 17.08.2009 року  /НОМЕР_1/ позивачу встановлена стійка втрата професійноі працездатності  40% з 31.07.2009 року   з повторним оглядом.

 Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 року відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІV із змінами і доповненнями /надалі Закон/.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 27 січня 2004 року передбачено, що положення частини третьої статті 34 Закону не позбавляє застрахованого працівника, який втратив професійну працездатність, права на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, і не виключає обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, у випадках тимчасової чи стійкої втрати потерпілим професійної працездатності.

Як вбачається з Закону  моральна шкода відшкодовується /при втраті професійної працездатності/ за заявою потерпілого та за поданням відповідного висновку медичних органів, при наявності довідки МСЕК (стаття 34 частина 3).

Відповідно до обставин справи ОСОБА_2 потерпів від отримання професійних захворювань, право на відшкодування шкоди у потерпілого настає з 31.07.2009 року – після встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності внаслідок отриманого професійного захворювання.

При задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд приймає до уваги те, що згідно  вимог Закону, відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової шкоди передбачено статтею 1 Закону і є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника. Поряд із відшкодуванням матеріальної шкоди компенсується і моральна шкода за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому (підпункт "е" пункту 1 частини першої статті 21, частина третя статті 28 Закону).

Відповідно до статтей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відчував та продовжує відчувати моральні переживання у зв”язку з ушкодженням здоров”я, оскільки втратив професійну працездатність на 40%  та на тривалий час позбавлений можливості повною мірою реалізувати своє право на працю, тривалий час відчуває фізичні страждання в звязку з чим вимушений проходити обстеження в медичних закладах та лікування , в підтвердження вищевикладених обставин позивачем надано письмові докази, зокрема: виписка клініки профзахворювань, за якою позивач неодноразово звертатися до медичних закладів, знаходився на амбулаторному лікуванні.

Відповідно до чинного законодавства та пунктів 3, 9 Постанови ПВС України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)” від 31.03.1995 року № 4 моральна шкода може полягати, зокрема у: моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоровя, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.  

Порушення прав позивача, що виразилось в ушкодженні здоров’я ОСОБА_2  призвело до порушення привичного укладу життя позивача, при цьому суд враховує ступінь втрати працездатності – 40%, стан здоровья позивача, який  потребує амбулаторного та стаціонарного лікування. З урахуванням характеру порушення, глибини душевних та фізичних страждань, виходячи з вимог розумності та справедливості при визначені розміру відшкодування, відповідач зобовязаний відшкодувати моральну шкоду в розмірі 12 000,00( дванадцять тис.) гривень.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 21, 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про охорону праці» , ст.ст. 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 213,215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В

    Позов ОСОБА_2 до державного підприємства «Артемвугілля», що діє в інтересах структурного підрозділу шахти ім. К.Румянцева про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоровья на виробництві – задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Артемвугілля», що діє в інтересах структурного підрозділу шахти ім. О.І.Гайового  на користь ОСОБА_2  моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоровя, одноразово – в сумі 12 000  /дванадцять  тис. /грн.                    

         В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через суд першоі інстанціі шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне осарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційноі скарги, з подачею іі копіі до апеляційноі інстанціі або в порядку ч.4ст.295 ЦПК Украіни.

Суддя