ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3317/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні
за участю представників сторін:
позивача : Малашкіна М.А.
відповідача : Ускова С.В., Коновалюка О.Р.
третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства "Вінницька спеціалізована ритуальна служба"
до: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство «Вічність-В», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вічна пам`ять», фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та Приватне підприємства «Милосердя-В».
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
18 серпня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Вінницька спеціалізована ритуальна служба» з позовом до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії № 30-рш від 22.06.2010р..
Ухвалою суду від 19 серпня 2010 року у справі відкрито провадження.
Заявлений позов мотивовано тим, що 22.06.2010р. Адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №30-рш, відповідно до якого визнано дії Комунального підприємства «Вінницька спеціалізована ритуальна служба» щодо створення нерівних умов порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50, абзацом 8 частини 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - антиконкурентні дії органу адміністративно-господарського управління та контролю у вигляді вчинення дій внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами. Не погоджуючись з даним рішенням Комунальне підприємство «Вінницька спеціалізована ритуальна служба» звернулось до суду з позовною заявою та просить суд визнати протиправним та скасувати зазначене вище рішення.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
30 серпня 2010 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача щодо заявленого позову, відповідно до яких Територіальне відділення Антимонопольного комітету України позовних вимог не визнає повністю, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.
Ухвалою суду від 01.09.2010р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство «Вічність-В», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вічна пам`ять», фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та Приватне підприємства «Милосердя-В».
07.09.2010р. на адресу суду надійшов лист директора ТОВ "Вічна пам'ять" Дяченка В.В. (а.с.45), в якому він зазначив, що не заперечує проти задоволення позову, договір на благоустрій кладовищ м. Вінниці укладався зі згоди ТОВ "Вічна пам'ять", будь-які претензії до позивача з цього приводу відсутні, ціни на товари і послуги ритуального призначення до укладання договору та після його укладання ними не змінювались. Одночасно просив суд, в зв'язку із зайнятістю, проводити судовий розгляд без участі повноважного представника.
07.09.2010р. до суду надійшов лист директора ПП "Вічність-В" ОСОБА_7 (а.с.47), в якому він зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, договір на благоустрій кладовищ м. Вінниці укладався зі згоди ПП "Вічність-В", будь-які претензії до позивача з цього приводу відсутні, ціни на товари і послуги ритуального призначення до укладання договору та після його укладання ними не змінювались. Просив суд проводити судовий розгляд справи без участі повноважного представника.
Представник ПП "Милосердя-В" в судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити, наголосивши на тому, що Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення № 30-рш від 22.06.2010р. діяло на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Також зазначав, що під час укладення договорів про співпрацю з позивачем на приватні підприємства здійснювався тиск.
Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причин неявки суду не надав, про дату час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується розпискою про одержання повістки (а.с.146). В судовому засіданні 08.09.2010р. ФОП ОСОБА_5 просив суд у задоволенні позову відмовитиз тих підстав, що Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було правомірно прийнято оскаржуване рішення. Також зазначав, що під час укладення договорів про співпрацю з позивачем на приватні підприємства здійснювався тиск.
Заслухавши думку представників сторін та третіх осіб, дослідивши надані суду докази, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого позову виходячи з наступного.
Згідно п.1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.
З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що Антимонопольний комітет України є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції відповідно до покладених на нього завдань.
Розпорядженням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2010р. № 15-рк розпочато розгляд справи комунального підприємства "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого абз. 8 ч. 2 ст. 15 "Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210).
Частиною 1 статті 35 Закону №2210 визначено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Статтею 36 Закону №2210 визначено вичерпний перелік підстав для початку розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Як вбачається з пояснень представників відповідача, підставою для початку розгляду справи щодо позивача став дзвінок одного із суб'єктів господарювання, який надає аналогічні з позивачем послуги, після якого відповідачами було проведено дослідження ринку та прийнято рішення щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Однак, жодного доказу на підтвердження викладених вище обставин відповідачем надано не було.
В результаті розгляду справи встановлено, на думку відповідача, порушення законодавства з боку КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба", що полягає в тому, що КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" користуючись повноваженнями органу адміністративно-господарського управління та контролю, укладено договори про спільну діяльність у сфері благоустрою кладовищ, в результаті чого створилися нерівні (дискримінаційні) умови для суб'єктів господарювання, що надають ритуальні послуги, які уклали зазначені договори, внаслідок чого, на ринку ритуальних послуг створилися неадекватні умови виробництва та реалізації товарів та послуг.
22.06.2010р. адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 30-рш, відповідно до якого визнано дії КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" щодо створення не рівних умов порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50, абз. 8 ч. 2 ст. 15 Закону №2210 - антиконкурентні дії органу адміністративно-господарського управління та контролю у вигляді вчинення дій внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами та зобов'язано КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції в десятиденний строк з дня отримання рішення шляхом направлення ПП "Вічність-В", ТОВ "Вічна пам'ять", ФОП ОСОБА_5 та ПП "Милосердя-В" пропозицій про розірвання договорів про спільну діяльність у сфері здійснення благоустрою кладовищ, про що повідомити територіальне відділення.
Пунктом 3 ст. 50 Закону №2210 визначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
Згідно абз. 8 ч. 2 ст. 15 цього ж Закону, антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, є дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідач кваліфікує дії КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба", як порушення, що передбачене пунктом 3 статті 50, абзацом 8 частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - антиконкурентні дії органу адміністративно-господарського управління та контролю у вигляді вчинення дій і внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами.
Таким чином, основною ознакою вказаного порушення має бути наявність певних дій з боку позивача. Проте, в оскаржуваному рішенні, відповідач не зазначив, які ж саме дії з боку КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" є порушенням законодавства про економічну конкуренцію. Вказана обставина свідчить про неповноту та необґрунтованість розгляду справи відповідачем та недоведеність порушення з боку КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба".
В оскаржуваному рішенні Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України неодноразово посилається на наявність адміністративного тиску на суб'єктів господарювання в сфері ритуальних послуг.
Під час судового розгляду судом встановлено, що ніякого тиску саме з боку КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" відносно суб'єктів господарювання, що надають ритуальні послуги, не могло вчинятись, оскільки у позивача відсутні будь - які визначені законом чи іншим актом владні управлінські функції, які б надавали йому змогу здійснювати даний тиск. Крім того, як вбачається з пояснень представників третіх осіб фізична особа-підприємець ОСОБА_5та ПП "Милосердя-В", начебто змушували їх до укладання договорів з позивачем на нараді, що проводилась начальником управління комунальної власності Вінницької міської ради. Однак, жодного доказу на підтвердження даної обставини суду надано не було.
З матеріалі справи вбачається, що суб'єкти господарювання, що надають ритуальні послуги в добровільному порядку укладали договори на благоустрій кладовищ, будь-які претензії до позивача з цього приводу у них відсутні.
Сама по собі наявність договорів про спільну діяльність не може розцінюватись як доказ тиску чи примусу, оскільки вони укладались за згодою обох сторін, а з моменту їх укладання та по даний час на адресу позивача не надходило жодних листів від суб'єктів господарювання про необхідність їх розірвання чи зміни. Крім того, дані договори не оскаржені чи розірвані в судовому порядку.
З наведеного вбачається, що Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не було встановлено та доведено факту вчинення дій КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба", що створили несприятливі умови для інших суб'єктів господарювання. А тому відсутні будь-які законні підстави кваліфікувати діяльність позивача як таку, що порушує законодавство про захист економічної конкуренції.
Що стосується посилання відповідача стосовно підвищення цін суб'єктів господарювання на послуги, що ними надаються внаслідок укладання договорів про спільну діяльність, то відповідно до п.3.1.2 договорів про спільну діяльність, суб'єкти господарювання не включають кошти перераховані КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" до загальної калькуляції ритуальних послуг.
Згідно договорів, що укладені між КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" та суб'єктами господарювання, що надають ритуальні послуги, у відповідності до Примірного договору про надання ритуальних послуг, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу №193 від 19.11.2003р., виконавець ритуальних послуг (суб'єкт господарювання) зобов'язаний подати до ритуальної служби перелік ритуальних послуг, їх характеристику і вартість. У разі внесення змін до вартості ритуальних послуг Виконавець забезпечує доведення нової ціни до ритуальної служби.
Натомість, до КП «ВСРС» не надходили повідомлення від виконавців про зміни ними вартості послуг в сторону збільшення, тому доводи в цій частині є безпідставними .
В свою чергу відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні, що дослідження цього питання не належить до повноважень територіального відділення, відділення використовувало інформацію отриману в ході дослідження.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Таким чином, стверджуючи про підвищення цін на товари та послуги в зв'язку з укладанням договорів про спільну діяльність, відповідачем не досліджено правомірності підвищення вказаних цін, не досліджено дотримання встановленого порядку щодо повідомлення КП «ВСРС», а тому висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи.
Також, Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не враховано, що відповідно до ст.10 Закону України «Про поховання та похоронну справу», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» тарифи на ритуальні послуги, що включені до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг затверджуються для КП виконавчим комітетом Вінницької міської ради, а тому воно і не в змозі їх змінювати за власним бажанням.
Враховуючи викладене, у відповідача відсутні будь-які об'єктивні та законні підстави стверджувати про наявність порушення передбаченого п. 3 ст. 50, абз. 8 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з боку КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба", а тому права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.06.2010р. № 30-рш.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.06.2010р. №30-рш.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" (м. Вінниця вул. А. Медвідь, 2а) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 21.09.10
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна