У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Міхасішина І.В.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 вересня 2010 року про прийняття відмови від позову та закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна, що є об’єктом права спільної власності подружжя,
у с т а н о в и л а :
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 серпня 2010 року забезпечено позов ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 вересня 2010 року прийнято відмову ОСОБА_5 від позову до ОСОБА_6 про поділ майна, що є об’єктом права спільної власності подружжя.
Закрито провадження у зазначеній справі.
Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, накладений відповідно ухвали цього ж суду від 17 серпня 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 4000 грн., понесених нею судових витрат на правову допомогу.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 оскаржуючи ухвалу суду в частині стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою стягнути з нього на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі 177 грн. 60 коп.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно п.2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Закриваючи провадження у справі та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що розмір витрат по оплаті правової допомоги адвоката ОСОБА_7 підтверджуються відповідною квитанцією у справі та є обґрунтованим.
Однак з таким висновком суду не можна погодитися, оскільки до такого висновку суд дійшов неправильно застосувавши норми матеріального права.
За правилами ч. 1 ст.89 ЦПК України у разі відмови від позову позивача понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Питання про граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу врегульовано ст. 84 ЦПК України та Граничними розмірами компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590.
Відповідно підпункту 1 пункту 1 вказаних вище Граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, витрати, пов’язані з правовою допомогою сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, компенсація не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Як вбачається із матеріалів справи з участю представника відповідачки відбулось три засідання тривалістю 29 хвилин (2 липня 2010 року), 56 хвилин (17 серпня 2010 року), 59 хвилин (3 вересня 2010 року), що підтверджується відмітками часу в журналах судового засідання. Всього 144 хвилини, що відповідає 2 годинам 24 хвилинам.
Отже, якщо враховувати положення вказаної норми процесуального права та зазначеного акту уряду України, стягнена сума витрат на правову допомогу перевищує граничний розмір, враховуючи, що мінімальний розмір зарплати за вказаний період становив з 1 січня по 31 березня 2010 року - 869 грн., а до 30 червня 2010 року - 884 грн.
За таких обставин та враховуючи, що наданню правової допомоги передує відповідна підготовка та вивчення матеріалів по справі, колегія суддів приходить до висновку, що стягнена сума 4000 грн. підлягає зменшенню до 1000 грн., а тому в цій частині ухвала суду підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.3, 312 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 вересня 2010 року про прийняття відмови від позову та закриття провадження у цій справі змінити в частині стягнення судових витрат на правову допомогу з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 зменшивши їх розмір з 4000 (чотирьох тисяч) грн. до 1000 (однієї тисячі) грн.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.С. Колос
/підпис/ І.В. Міхасішин
З оригіналом вірно: