Справа № 2п-170/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Лемак О.В.
при секретарі Павлюх Л.М.,
з участю позивача ОСОБА_1
з участю представника позивача ОСОБА_2,
з участю відповідача ОСОБА_3
з участю відповідача ОСОБА_4
з участю представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3., ОСОБА_7, третіх осіб без самостійних вимог Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Котлярова Л.В., КП „Ужгородське БТІ" про визнання права власності на частку, зміну ідеальної долі в будинку та надвірних споруд, суд, -
ВСТАНОВИВ:
17.03.2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_6, звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_7, третіх осіб без самостійних вимог 1-ої Ужгородської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Котлярова Л.В., КП „Ужгородське БТІ" про визнання права власності на частку, зміну ідеальної долі в будинку та надвірних споруд.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.07.1996 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у виконкомі Сторожницької сільської ради зареєстрували шлюб. З дня одруження проживали та вели спільне господарство в будинку АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належав батькам ОСОБА_6
У зв’язку із тим, що батьки жили крайнє погано, будинок знаходився довгі роки без належного догляду, в край занедбаному стані, дах протікав, належні умови для проживання (газ, вода, каналізація) були відсутні, батареї від стійких морозів прийшли в непридатний стан. Штукатурка стель та стін від сирості в кімнатах обвалилися.
В 1997 році у них народився син, жити без належних умов в будинку із немовлям було не можливо, а тому подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вимушені були провести капітальний ремонт будинку надвірних споруд, а також благоустрій двору в цілому. Батьки ОСОБА_6 мати в 1994 p., а батько ОСОБА_10 в 1998 році померли. В період 1999 по 2001 рік зі згоди відповідача - ОСОБА_7, який в будинку із 1987 р. не проживав (із реєстрації в будинку в 1989р знявся.) участі в утриманні будинку не брав, на частку не претендував, спадщину за батьком не оформляв, податків за будинок не сплачував, із збереженням його цінності власні кошти не вкладав.
У капітальний ремонт будинку, надвірних споруд та благоустрій двору ОСОБА_1 та ОСОБА_6, вклали значні кошти які були їхніми, спільними. Своїм вкладом та особистою працею вони набули право власності на більшу частину будинковолодіння, так як їхні затрати на ремонт будинку та благоустрій дворогосподарства перевищували покладений на них обов’язок передбачений ст. 156 ЖК.
13.11.2008р. позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_2 користуючись правом передбаченим ст. 31 ЦПК України, позовні вимоги уточнили.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила суд, визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на вклад самочинного будівництва в добудову під літ."А1" та прибудову сарай під літ.”Т" в будинковолодіння АДРЕСА_1, що разом складає 27 246 гривень 83 коп.; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на - вклад в ремонт будинковолодіння АДРЕСА_1 в сумі 131.098.00грн.; припинити право спільної сумісної власності гр.. ОСОБА_3 на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності по 1/4 частині за кожним, що разом складатиме 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1; стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 56 694, 87 грн.., що дорівнює в грошовому виразі вартості 1/2 частини будинковолодіння; стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_1 судові витрати: оплати за проведення судово будівельно - технічної експертизи, держмита, інформаційно технічне забезпечення та послуги адвоката.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги позивачів не визнали та пояснили, що в матеріалах справах відсутній правовстановлюючий документ про право власності на будинок ОСОБА_6, а тому вважають, що право позивачів звернення з позовом до суду є безпідставним, згоди на проведення ремонту ОСОБА_7 не давав.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сімї власника будинку користуються жилими приміщеннями нарівні із власником будинку, а повнолітні члени сімї власника зобов’язані брати участь у витратах по утриманню будинку, при домової території та в проведенні поточних ремонтів.
Оскільки попередній власник ОСОБА_7 із 1987 р. в будинку не проживав, не використовував даний будинок як житло, а тому обов’язку по утриманню будинку не мав. ОСОБА_3 за договором дарування вважає себе добросовісним набувачем 1/2 частини будинковолодіння незалежно від грошового вкладу в ремонт будинку позивачів.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_7, допитаний відповідно до ст. 62 ЦПК України в якості свідка, пояснив, що в будинку АДРЕСА_1 не проживає із 1993р., так як мати виганяла його із будинку. Спадкове майно отримав після смерті батька. В будинку постійно проживає сестра ОСОБА_6 із чоловіком та дитиною. Згоди на проведення реконструкції та капітального ремонту не давав. Коли померли батьки не пам’ятає, коли оформив спадщину не пам’ятає. Одружився в 1987р., із дружиною постійно проживає за адресою АДРЕСА_2. Назвати затрати на утримання будинку не може. Із сестрою та її чоловіком знаходиться в неприязних відносинах.
Треті особи без самостійних вимог - 1-а Ужгородська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Котлярова Л.В., КП „Ужгородське міське БТІ" в судове засідання не з’явилися, проте надіслали до суду заяви, в якіих просять справу розглянути на наявних матеріалах без їхньої участі.
Допитані в судовому засідання свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що в 1996 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 одружилися, стали в будинку разом проживати та вести спільне господарство, народилася дитина.
Будинок був у вкрай занедбаному стані, потребував капітального ремонту, Починаючи із осені 1998 р. поетапно кожен із них виконував свій профіль роботи. Разом з ними працював ОСОБА_18, ОСОБА_14 та ОСОБА_19 та інші підсобні робочі. В будинку вони провели заміну труб водопостачання, та демонтаж газоопалення, заміну батарей, влаштували по новому каналізацію, провели внутрішню та зовнішню штукатурку стін будинку, замінили 2-є вікон, перебудували із хліва кімнату, на вікнах замінили скло, та покраску рам, частково замінили покрівлю, встановили в коридорах ламберію, збудували новий сарай. В основній частині будинку та в добудові замінювали електропроводку, облаштували фундамент будинку та огорожі декоративним каменем, проводились зварювальні роботи по заміні сантехнічного приладдя, а в дворі на бетонній основі влаштували огорожу, на будинку замінили ливневі труби, влаштували навіс та бетонні східці, бетонну доріжку та площадку для автомашини, вздовж двору влаштували металевий каркас для винограду. За всі виконані роботи із ними розраховувався ОСОБА_1; ОСОБА_7 в будинку не проживав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що 25.07.1996 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб.
Згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого 30.09.1999 року Першою ужгородською державною нотаріальною кнторою, спадкоємцем майна ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочка ОСОБА_15 спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з 1/2 частки житлового будинку з надвірними будовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належав померлому на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Управлінням ЖКГ 07.04.1999 року, на підставі рішення Ужгородської міської ради № 523 від 27.10.1976 року, зареєстрованого Ужгородським міжрайонним інвентарбюро за № 3699. вказаний будинок вцілому: під літ.А-А, саман-цегла, житловою площею 30, 30 кв. м., загальнокорисною 75, 40 кв. м., сарай -Б, вбиральня-В, № 1-3 огорожа, № 5, 1 споруди, розташований на земельній ділянці розміром 600 кв. м. на 1/2 частину спадкового майна, що належить ОСОБА_7, свідоцтво ще не видано.
З дня одруження (25.07.1996р.) в будинку АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належав батькам ОСОБА_6 спільно проживали та вели спільне господарство.
Батьки позивачки мати в 1994р., а батько в 1998р. - померли, будинок довгі роки знаходився без належного догляду, в край занедбаному стані, дах протікав, належні умови для проживання (газ, вода, каналізація) були відсутні, батареї від стійких морозів прийшли в непридатний стан. Штукатурка стель та стін від сирості в кімнатах обвалилися.
Доведеним є те, що відповідач - ОСОБА_7, бувший співвласник 1/2 частини будинку, із 1987 р. у спірному будинку не проживає (із реєстрації в 1989р знявся) участі в утриманні будинку не брав та на частку, спадщини із 1994 р. по 2004 р. за батьками, не оформляв, позивачі на спільні заощадження провели капітальний ремонт будинку, надвірних споруд, благоустрій двору та самочинно провели добудову під літ. „А1"
Щодо проведення ремонтних робіт будинку, надвірних будов та благоустрій двору, та самочинно збудовано добудову під літ. „А1", стверджується показами свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та матеріалами справи.
Згідно висновку судово - будівельної експертизи № 33 від 25.07.2008р., відповідно до якого реальний розподіл будинку АДРЕСА_1 між співвласниками, до належних їм ідеальних долей 1/2 та 1/2 частини до діючих ДБН України, не можливий.
Експертом пропонується грошова компенсація одному із співвласників будинку.
Із інвентарної справи вбачається, що загальна площа будинку АДРЕСА_1 станом на 1996 р., (день шлюбу) подружжя ОСОБА_6 становила 74.8 кв. м.
Позивачами, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 самовільно переобладнано сарай на жиле приміщення, яке значиться в будинковолодінні АДРЕСА_1 під літерою А1, а тому загальна площа будинку збільшилася на 6.6 кв. м., та на день проведення судово будівельно технічної експертизи та поділу становить 81.4 кв. м.
Вартість одного квадратного метра будинку АДРЕСА_1, згідно висновку судово будівельно - технічної експертизи № 33 від 25.07.2008р. становить 823.8дол. США
Частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у будинковолодінні збільшилася на 6.6 кв. м., (самочинна добудова під літ. А1 та сарай під літ.Г), що дорівнює в грошовому виразі 5.437.08 дол. США, що еквівалентно у гривнях становить 27 246, 83 гривень. Подружжям ОСОБА_6 добудову під літ. „А1" розміром 6, 6 кв. м. та прибудову сараю під літ. „Г" проведено самочинно, а тому такі поділу в судовому порядку між сторонами не підлягають.
Відповідно до п. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 298.981.40грн., загальна вартість виконаних ремонтно - будівельних робіт становить 131.098.00грн., отже вартість будинку АДРЕСА_1 без проведення ремонтних та будівельних робіт становила = 167.883.40грн.
Оскільки, власниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_3, в рівних частках по 1/2 частині, то вартість частки кожного із співвласників становить (167.883.40грн.:2) = 83.941.70грн.
Вартість компенсації ОСОБА_3 за 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за мінусом самовільного переобладнання та добудови становить (83.941.70грн. - 27 246, 83 грн.)= 56 694, 87 грн.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо річ є неподільною.
Відповідно до ч.3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Оскільки, будинок АДРЕСА_1 є неподільним, провести реальний розподіл будинку між співвласниками неможливо, та враховуючи те, що попередній власник ОСОБА_7 та ОСОБА_16 який набув право власності за договором дарування від 17.01.2006 р. в будинк ніколи не проживали і не проживають, будь - яких витрат пов’язаних із утриманням будинку не несли та не несуть, спільне проживання та ведення господарства із останнім є не можливим, суд зважаючи на те, що позивачі ОСОБА_6 в будинку проживають постійно своїми спільними коштами внесли значний вклад в капітальний ремонт будинку, надвірних споруд та благоустрій двору особистою працею та власними коштами утримують його постіно, а тому є всі підстави припинити спільну сумісну власність на будинок АДРЕСА_1 між співвласниками із виплатою ОСОБА_3 грошової компенсації за вартість його 1/2 частки в будинку АДРЕСА_1, що в грошовому виразі становить 56 694, 87 грн., та визнати право власності на цю ж частину за позивачами в рівних частках за кожним.
Керуючись ст. ст. 365, 372, 376 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 6, 8, 15, 79, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
РІШИВ:
Змінений позов ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, третіх осіб без самостійних вимог 1-ої Ужгородської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Котлярова Л.В., КП „Ужгородське БТІ" про визнання права власності на частку, зміну ідеальної долі в будинку та надвірних споруд - задовільнити повністю.
Визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на вклад самочинного будівництва в добудову під літ."А1" вартістю 26 369 грн.83 коп. та прибудову сарай під літ.’Т" вартістю 877, 00 гривень в будинковолодіння АДРЕСА_1 що разом складає 27 246 гривень 83 коп.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на - вклад в ремонт будинковолодіння АДРЕСА_1 в розмірі 131098 гривень.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності по 1/4 частині будинковолодіння АДРЕСА_1 за кожним.
Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 56 694, 87 грн.., які внесено ОСОБА_1 на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду - р/р 37315005000422, МФО 812016, одержувач платежу ТУ ДСА в Закарпатській області, найменування установи банку - ГУДКУ в Закарпатській області, що дорівнює вартості за мінусом вкладу позивачів ОСОБА_17 частині будинковолодіння АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_1 судові витрати: оплати за проведення судово будівельно - технічної експертизи в сумі 2 200 гривень, держмита, інформаційно - технічне забезпечення в сумі 30грн., та послуг адвоката в сумі 5000 гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.