Справа № 2-1937/08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року м. Дніпродзержинськ

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Шостак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою, в якій просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, до закінчення дитиною навчання.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем вони знаходились у фактично шлюбних відносинах, від яких мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра навчається в Дніпродзержинському професійному ліцеї. На теперішній час сторони проживають окремо і відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання доньки. Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_1 не працює, оскільки є інвалідом II групи і на пенсію, яку отримує по інвалідності їй складно забезпечувати нормальний розвиток доньки, котра навчається, забезпечувати її одягом, продуктами харчування, навчальною літературою та іншими речами першої необхідності, тому вона звернулась до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала повністю, пояснила, що відповідач у справі є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження. Донька навчається в Дніпродзержинському професійному ліцеї, проживає з нею, оскільки навчається за денною формою навчання, можливості працевлаштуватись не має. Постійно відчуває потребу в коштах, так як є необхідність в придбанні підручників, зошитів, одягу та інших особистих речей, оплати на проїзд до навчального закладу. ОСОБА_1 не працює, тому що являється інвалідом II групи і на пенсію, яку отримує по інвалідності їй складно забезпечувати нормальний розвиток доньки. Відповідач проживає окремо, працює, однак добровільно матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням доньки не надає, тому звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні визнав позов повністю, пояснив, що не заперечує платити аліменти з заробітної плати, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця до закінчення терміну навчання його дочкою ОСОБА_3, про що надав суду відповідну заяву (л.с. 14).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась у звязку з занятістю за місцем навчання, причина її неявки в судове засідання судом визнана поважною, заперечень проти позову від третьої особи не надійшло.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 199-200 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, якщо ті продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення дитиною віку двадцяти трьох років, у разі, якщо батьки мають можливість надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів суд, враховуючи вимоги ст. 182 Сімейного кодексу України, бере до уваги стан здоров’я та матеріальне становище сторін, наявність у платника аліментів інших осіб на утриманні та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не працює, навчається в Дніпродзержинському професійному ліцеї, що підтверджує довідка вказаного навчального закладу (л.с. 8), проживає разом з матір’ю (л.с. 9), яка не працює, оскільки є інвалідом II групи і отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам II групи, про що свідчить довідка управління пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинськ (л.с. 7), таким чином позивачка виконує свій обов’язок з утримання доньки, котра навчається.

ОСОБА_3 є рідною донькою відповідача, що підтверджується свідоцтвом про її народження, актовий запис № 1576 від 26.06.1990 року вчинено відділом записів актів громадянського стану Заводського районного виконавчого комітету (л.с. 10).

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що працює, не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, доказів, які б доводили його неспроможність надавати матеріальне утримання донці до закінчення нею навчання, в судовому засіданні не наводив. Таким чином, виходячи з доказів, наданих сторонами у справі, суд дійшов висновку про те, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період її навчання.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує матеріальне становище сторін і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1 % від розміру задоволених позовних вимог, але не менш 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Відповідно до ст. ст. 182, 199-201 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_1, працюючого на ВАТ "Дніпровський металургійний комбіна ім. Дзержинського", який мешкає по АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2008 року до закінчення нею навчання у Дніпродзержинському професійному ліцеї, тобто до 30.06.2009 року, на користь ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_3.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано в строк 10 днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга подається в строк 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.