Справа № 2-241/09

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Шостак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи - Придніпровська товарна біржа, обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", - про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1, яка діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_2, звернулась до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи — Придніпровська товарна біржа, обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", - про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на нерухоме майно — квартиру АДРЕСА_1.

В позовній заяві, поданій до суду, позивач посилається на те, що згідно договору від 24.09.1999 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі у Дніпродзержинському філіалі за реєстровим № 893, ОСОБА_2, в інтересах та за довіреністю якої вона діє, придбала у відповідача ОСОБА_3 зазначену квартиру; право власності за нею як за покупцем було зареєстровано бюро технічної інвентаризації м. Дніпродзержинська 14.09.2000 року. Продаж було вчинено за 6945 грн. і договір виконано сторонами — ОСОБА_2 сплатила відповідачці зазначену суму коштів, а відповідачка передала їй у володіння квартиру АДРЕСА_1. Однак угоду купівлі-продажу не було засвідчено нотаріально, оскільки як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 є людьми юридично неосвіченими, а працівники біржі, на якій реєструвалась угода про необхідність її нотаріального посвідчення не попередили, оскільки згідно ст. 15 Закону України від 10.12.1991 року "Про товарну біржу", зареєстровані на біржі договори не потребують нотаріального засвідчення. Всупереч засадам ст. 319 ЦК України, якою визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, ОСОБА_2 не може користуватися своїми правами в повному обсязі, відповідачка відмовляється нотаріально посвідчувати угоду, хоча будь-яких претензій з приводу її дійсності не висловлювала, тому позивач просить задовольнити позов і визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, яка діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_2, позов підтримала в повному обсязі; в обгрунтування позовних вимог послалась на те, що договір купівлі-продажу квартири виконаний сторонами в повному обсязі, сторони будь-яких претензій не мають з приводу виконання умов договору, тому просить визнати договір дійсним і визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, підтвердила, що дійсно у 1999 році уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який зареєстрували та посвідчили на товарній біржі Придніпровська у Дніпродзержинському філіалі, оскільки вважали таке посвідчення договору рівнозначним нотаріальному. Гроші за продану квартиру отримала у повному обсязі згідно договору купівлі-продажу і передала покупцеві ОСОБА_2 квартиру у користування, претензій майнового характеру до останньої не має.

Представник третьої особи - Придніпровської товарної біржі - в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, листом від 04.02.2009 року просив справу розглянути без участі представника, заперечень проти позову від третьої особи до суду не надійшло (л.с. 25).

Представник третьої особи - обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" - в судове засідання не з’явився, письмово просив про розгляду справи без участі представника (л.с. 26).

Суд, вислухавши позивача, відповідачку, взявши до уваги позицію третіх осіб, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_2, в інтересах та за довіреністю якої діє позивач ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 24 вересня 1999 року (л.с. 11), договір зареєстрований на Придніпровській товарній біржі у Дніпродзержинському філіалі за реєстровим № 893 і не

посвідчений нотаріально, оскільки працівники біржі і сторони договору керувались нормою ст. 15 Закону України від 10.12.1991 року "Про товарну біржу", згідно якої зареєстровані на біржі договори не потребують нотаріального засвідчення. Договір купівлі-продажу квартири виконаний сторонами в повному обсязі, сторони договору будь-яких претензій не мали з приводу виконання умов договору.

Відповідач у справі ОСОБА_4, котра за договором купівлі-продажу продала спірну квартиру ОСОБА_2, у судовому засіданні позов визнала повністю, не заперечувала, що договір купівлі-продажу був виконаний сторонами в частині його істотних умов, договір був зареєстрований на товарній біржі за згодою сторін договору.

Згідно ч.2 ст. 47 Цивільного кодексу України (в ред. 1963 року) якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, котра потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухилилась від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу квартири за змістом та формою не протирічить вимогам діючого на той час законодавства - ст. ст. 224, 226 ЦК України в ред.1963 року, виконаний сторонами в повному обсязі, тому суд вважає можливим визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24 вересня 1999 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований Дніпродзержинським філіалом Придніпровської товарної біржі за реєстровим № 893, дійсним та визнати за ОСОБА_2 право власності на дану квартиру.

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., сплачені позивачем при зверненні до суду з позовом, віднести на рахунок позивача.

При визначенні розміру судового збору, суд виходить з розміру, встановленого Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993, згідно з яким судовий збір стягується у розмірі 1 % від розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи з ринкової вартості квартири, на яку визнається право власності, що становить 43500 грн. згідно висновку про її ринкову вартість, складеного фахівцем з нерухомості (л.с. 22), суд вважає необхідним визначити суму судового збору у розмірі 435 грн., який сплачено позивачем в повному обсязі з урахуванням судового збору в сумі 69 грн. при зверненні до суду та 366 грн. (л.с. 21), сплачені під час судового розгляду справи до винесення рішення.

На підставі ст. ст. 10, 11, 60, 82, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 47 ч.2, 224, 226 Цивільного кодексу України в ред.1963 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи - Придніпровська товарна біржа, обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", - про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, - задовільнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24 вересня 1999 року, укладений між ОСОБА_3

Володимирівною та ОСОБА_2, зареєстрований Дніпродзержинським філіалом Придніпровської товарної біржі за реєстровим № 893.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов’язавши обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2, видавши технічну документацію на її ім’я.

Судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачем при зверненні до суду, віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.