Справа № 2-159\09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2009 року Тернопільський міськрайонний суд в складі: головуючого - Шміло В.І. при секретарі - Градовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що у зв’язку з попередніми непорозуміннями на побутовому грунті, вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин. Вважає, що подальше збереження сім’ї є недоцільним.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що він втратив почуття любові та поваги до відповідача, у них велика різниця у віці, через що у них часто виникають сварки та непорозуміння; при вирішення сімейних питань, вона ніколи не враховує його думки. Вони спілкуються лише з приводу дитини. З вересня 2008 року вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують жодних подружніх стосунків.

Відповідач в судове засідання, після наданого судом терміну на примирення, не з’явилася і про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що у відповідності до ст. 169 ч.4 ЦПК України, дає суду підстави визнати неявку відповідача неявкою без поважних причин та можливість слухання справи у її відсутності, постановлению заочного рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_1, видане відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції 26.08.2008 року.

Від даного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Між подружжям існують формальні стосунки, між ними часто виникають сварки та непорозуміння, позивач втратив почуття поваги та любові до відповідача, з вересня 2008 року вони проживають окремо, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства. Термін на примирення, наданий судом, позитивних результатів не дав, позивач надалі не бажає зберігати сім’ю і наполягає на розірванні шлюбу.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх неповнолітньої дитини.

Керуючись ст. ст. 88, 209 ч. 1, 2; 213-215, 217, 218, 223-226, 294 ч. 1, 295 ч.4 ЦПК України, ст. ст. 105, 110 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15.08.2002 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 1080.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з позивача ОСОБА_1 один неоподатковуваний мінімум доходів громадян в дохід держави. Відповідача ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу в строк встановлений для їх подання не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.