Справа № 2-1718/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2010 року. м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі с/з – Марфіч В.В., з участю прокурора-позивача Баник С.Ю., відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою прокурора Тячівського району в інтересах філії “Тячівдержспецлісгосп” Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства “Закарпатагроліс” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків заподіяних самовільною рубкою деревини,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор-позивач звернувся в суд в інтересах філії “Тячівдержспецлісгосп” Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства “Закарпатагроліс” про стягнення з відповідачів 24 246 грн. 10 коп. збитків, заподіяних самовільною рубкою деревини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.11.2008 року лісник обходу № 13 Тернівського лісництва ОСОБА_5 в кварталі 40/3 Тернівського лісництва, здійснюючи обхід ввіреного йому кварталу, виявив самовільно рубку 17 дерев породи бук (2 група лісів, категорія захисту лісів – експлуатаційні). Вказану самовільну рубку скоїли відповідачі по справі, що стверджується актом про лісопорушення. Вся лісопродукція використана лісопорушниками. Загальнна кубомаса деревини становить 9,69 куб. м., таксова вартість становить 360,10 грн., заподіяна шкода складає 24 246 грн. 10 коп..
Прокурор-позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів заподіяну шкоду в повному обсязі, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 10 листопада 2008 року він разом зі своїм сином ОСОБА_4 рубав дрова з дерев бука в дворі його мами в АДРЕСА_1 на її прохання так як сам проживає в с. Солотвино. Він особисто в ліс не ходив та там дерева не рубав. Лісники їх було двоє приходили в двір коли вони рубали дрова для матері. Після того як вони пішли він зясовував звідки дрова, мати пояснила, що дрова заготовили в лісі її сусіди. На теперішній час мати померла. Просить в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він з батьком проживає в с. Солотвино. В 2008 році на прохання його бабки яка вже померла він з батьком поїхав був до неї в с. Гл. Потік для того щоб нарубати їй дров. Приїхавши по місцю її проживання дерева були вже в дворі і туди їх привезли сусіди бабки на її прохання. Він з батьком рубали дрова в дворі, їх кололи і складували. Тоді прийшли лісники і акт про порушення склали на них двоїх, хоч вони в лісі дерева не рубали. Просить в позові відмовити.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України : Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач, як на доказ посилається на наявність акту про лісопорушення № 56 від 4 грудня 2010 року згідно якого вказано, що лісник ОСОБА_5 виявив самовільну рубку сиро ростучих дерев та рубку скоїли відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Згідно письмового пояснення (а.с.9) лісник повідомляє директора про те, що він виявив самовільну рубку дерев громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 яка була вчинена 10 листопада 2008 року.
Згідно ст. 107 Лісового Кодексу України:”… підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України”.
Із змісту акту про лісопорушення та письмового пояснення лісника не вбачається і не зазначено при яких обставинах було виявлено лісо порушення, в який спосіб відповідачі його вчинили. Сам факт рубки дров у дворі матері відповідача та бабки відповідача яка тепер покійна не свідчить про те, що самовільну рубку дерев в лісі скоїли відповідачі.
Факт смерті матері та бабки відповідачів стверджено свідоцтвом про її смерть відповідно до якого ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Таким чином, суд приходить до переконання, що винність відповідачів в скоєнні ними самовільної рубки деревини в лісі на корені не доведена позивачем, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст..88 ЦПК України судові витрати та витрати з ІТЗ розгляду справи до стягнення з сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 60, 80, 88,, 213-215 ЦПК України, ст. 107 ЛК України, ст. 1166 ЦК України,
Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову прокурора Тячівського району в стягненні солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь філії “Тячівдержспецлісгосп” Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства “Закарпатагроліс” 24 246 грн. 10 коп. збитків, заподіяних самовільною рубкою деревини.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом 10 днів через Тячівський районний суд з дня його проголошення або отримання копії рішення суду.
Головуючий суддя: Решетар В.І.