ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
23.08.06 Справа№ 1/704-20/182А
За позовом: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Львівська міська рада, м.Львів
про демонтаж самочинного будівництва.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Кравець В.П.
Представники:
від позивача: Куделюк А.А. - представник
від відповідача: ОСОБА_2 -представник
від 3 особи: Огоновська Т.В. - представник
Суть спору.
Позов заявлено Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про демонтаж самочинного будівництва -споруди торгівельного павільйону.
Ухвалою господарського суду від 01.08.2006 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Львівську міську раду.
Розгляд справи відкладався, з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судові засідання забезпечив, подав суду відзив, в якому позовні вимоги заперечив.
Третя особа в судових засіданнях подала пояснення, в якому позовні вимоги пітримала.
Повний текст постанови підписаний та направлений сторонам 05.09.2006 року.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить суд постановити рішення яким зобов'язати гр. ОСОБА_1 демонтувати самочинно збудовану споруду торговельного павільйону розм. 18,0х7,5 м. на АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 23.02.2006 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № НОМЕР_1 «Про погодження ПП ОСОБА_1 місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1». Зазначеною ухвалою ПП ОСОБА_1 зобов»язано подати у трьохмісячний термін у встановленому порядку проект відведення земельної ділянки для затвердження міською радою та приступити до освоєння земельної ділянки після оформлення документів на землекористування та виносу меж в натурі. Однак ПП ОСОБА_1, не виконавши вимог ухвали Львівської міської ради від 23.02.2006 року № НОМЕР_1, самочинно будує торговельний павільйон.
У представленому відзиві відповідач позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що будівництво проведено за наявності належно оформленого користування земельною ділянкою та згідно погодженого у встановленому порядку проекту, тому відсутні правові підстави для визнання збудованого об'єкту самочинним будівництвом.
Представник Львівської міської ради позовні вимоги про демонтаж самочинного будівництва підтримав з мотивів скасування Львівською міською радою актів, які були підставою для будівництва павільйону.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 415 Цивільного кодексу України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
Виходячи із приписів статтей 95-96 Земельного кодексу України, ст.ст. 24-25 Закону України „Про оренду землі” землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати виробничі та інші будівлі та споруди та зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою підтверджується договором оренди землі, що видається на підставі відповідного рішення місцевої ради, іншого уповноваженого органу чи іншого правовстановлюючого документу.
Виходячи із приписів ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій”, у разі прийняття міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Протягом 2004-2006 років відповідачем збудовано торговий павільйон на АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що у відповідача наявні документи, що підтверджують право використання земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва павільйону, оскільки 15.07.2004 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди землі за НОМЕР_2. Відповідно до умов даного Договору, Орендодавець на підставі діючого Положення “Про оренду земельних ділянок у м.Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки” та ухвали Львівської міської ради від 26.02.2004 року № 1138 “Про надання у короткострокову оренду земельних ділянок для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм у м.Львові” передав відповідачеві в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0150 га, у тому числі під забудовою 0,0145 га, під твердим покриттям 0,0005 га для обслуговування павільйону. Договір укладено на п”ять років до 26.02.2009 року. Доказів припинення вказаного договору у встановленому законодавством порядку позивачем та третьою особою не представлено, а прийняття Львівською міською радою рішення про припинення в односторонньому порядку дії договору оренди земельної ділянки від 15.07.2004 р. НОМЕР_2 (п.3 ухвали Львівської міської ради від 16.03.2006 р. № 3413) не відповідає вимогам законодавства.
Головним управління архітектури і містобудування Львівської міської ради погоджено тимчасове, терміном на п”ять років розміщення торгового павільйону на земельній ділянці площею 150 м2 по АДРЕСА_1.
На замовлення ПП ОСОБА_1 архітектурним бюро було розроблено проект тимчасового торгового павільйону загальною площею 121, 3 кв.м. на АДРЕСА_1, який 16.07.2004 року погоджено начальником Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради В.В.Каменщиком. Відповідачем отриманий дозвіл на влаштування будівельного майданчику на АДРЕСА_1.
Позивачем та третьою особою не представлено жодних доказів істотних порушень відповідачем будівельних норм і правил.
Таким чином суд прийшов до висновку про те, що будівництво відповідачем торгового павільйону не можна вважати самочинним будівництвом.
Скасування Львівською міською радою ухвалою від 16.03.2006 року № 3413 „Про розгляд протесту прокурора Залізничного району м.Львова від 21.12.2005 р. № 332-вих „На ухвалу Львівської міської ради № 1138 від 26.02.2004 р.” пункту 132 додатку до ухвали міської ради від 26.02.2004 року № 1138 „Про надання у короткострокову оренду земельних ділянок для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм у м.Львові” а також прийняття Львівською міською радою ухвали від 23.02.2006 року № НОМЕР_1 „Про погодження приватному підприємцю ОСОБА_1 місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1” не може бути підставою для визнання будівництва, проведеного на підставі ухвали міської ради від 26.02.2004 року № 1138 самочинним.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 376, 415 Цивільного кодексу України, ст. 95-96, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 24-25 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про демонтаж самочинного будівництва -споруди торгівельного павільйону розм. 18,0х7,5 м. на АДРЕСА_1 відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Постанова набирає чинності в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Манюк П.Т.