Справа № 2-а-862/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Барила Станіслава Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспектора ВДАІ Шевченківського району м. Києва Барила С.П. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 серпня 2010 року щодо нього інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 340 гривень.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права. Просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 514197 від 04 серпня 2010 року та закрити провадження в справі.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просив задовольнити адміністративний позов.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 21), причини неприбуття до суду не повідомив.

Суд за згодою позивача ухвалив проводити судове засідання без участі відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за те, що при наявності дорожнього знака 5.5 «Дорога з одностороннім рухом», він здійснював рух в зустрічному напрямку (а.с. 9).

У судовому засіданні позивач зазначені обставини не заперечував, проте зазначив, що він виїхав з пров. Пиліпівського на вул. Студентську і там відсутній знак про односторонній рух. Зазначив, що на підставі ст. 255 КпАП України інспектор взагалі на мав права складати протокол щодо нього за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дорожній знак 5.5 «Дорога з одностороннім рухом» у п. 33 (додаток 1) ПДР України вказує на дорогу або відокремлену проїзну частину, по якій рух транспортних засобів за всією шириною здійснюється лише в одному напрямку.

Позивач як на підставу для задоволення позову посилається лише на свої пояснення, будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог він суду не надав.

Викладені позивачем обставини, що не підтверджені належними доказами, не свідчать про відсутність в його діях порушень Правил дорожнього руху України.

Оскільки судом встановлено та позивачем не оспорювалось, що він здійснював рух у зустрічному напрямку в зоні дії знаку 5.5 «Дорога з одностороннім рухом», вбачається, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Ґрунтуються лише на поясненнях позивача та не підтверджені будь-якими доказами і його посилання щодо порушень інспектором вимог закону при складенні протоколу та постанови та щодо незнання інспектором Правил дорожнього руху.

Позивач зазначає, що на підставі ст. 255 КпАП України до компетенції інспектора не віднесено складення протоколів за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Разом з тим, норми зазначеної статті стосуються складення протоколів про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КпАП України (адміністративні комісії; виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад; районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді).

Справа про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, розглядалось не цими державними органами, а інспектором ДАІ, як суб’єктом владних повноважень при виконанні службових обов’язків, що віднесені до його компетенції.

Зупинка автомобіля відповідала вимогам закону та посадових інструкцій і була спрямована на дотримання безпеки дорожнього руху.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.

Керуючись пудпунком 5.5 п. 33 (додаток 1) ПДР України, ч. 1 ст. 122, статтями 255, 288 КпАП України, статтями 9, 11, 71, 86, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: