Судове рішення #11210879

                                                                                                      № рядка статзвіту 66

                                                                                               Справа № 2а-2663/10

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

18 березня 2010 р.                                  м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Білоусова О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Бердянську Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

ВСТАНОВИЛА:

17.03.10р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м.Бердянську Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни".

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має соціальний статус "дитина війни" та їй згідно з ст.6 вказаного Закону з 01.01.2006 року повинна була щомісячно виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від 30.04.2002 р., основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомог на поховання та інших виплат, які відповідно до законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду і інших джерел, визначених законодавством, тому позивач вважає, що виплата надбавки до пенсії повинна їй здійснюватися саме відповідачем. Всупереч положенням ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів чи внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод громадян, п.17 ст.77 та ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена на 2006 та 2007 роки відповідно. Пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6 рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10 рп/2008 положення, що зупиняють дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою дію з дня їх прийняття, тобто відповідач зобов'язаний був здійснити виплату належної позивачці допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки. Відповідно до положення ст.92 Конституції України, виключно Законами України визначаються основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення. Частиною 20 ст.1 Бюджетного кодексу України визначено, що закон "Про державний бюджет України" є законом, що затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання державного бюджету України за бюджетний період. Позивачка вважає, що зупинення Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дії ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік було грубим порушенням положень Конституції України, тому відповідач зобов'язаний був керуватись Конституцією, як законом прямої дії і здійснювати нарахування соціальної допомоги у передбаченому розмірі також і за 2006 рік. З цих міркувань виходив Конституційний суд України, коли приймав рішення № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., в пункті 5.4 якого було встановлено, що "Законом про державний бюджет не можна вносити змін до інших законів, зупиняти їх дію чи відміняти їх, тому що за об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок - скасування і обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення змін і доповнень, визнання їх недійсними повинні використовуватися окремі закони".

10.03.2010 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» за № 1691-УІ від 18.02.2010р., відповідно до якого внесені зміни до п.3 ч.1 ст. 18 КАС України та ч.1 ст. 15 ЦПК України, де зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних витрат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.                                                                                                                                            

Зазначений адміністративний позов надійшов до Бердянського міськрайнного суду Запорізької області 17.03.2010 р., тобто коли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» за № 1691-VI від 18.02.2010 р. набрав чинності.                                                                                                                        

Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, вивчивши матеріали справи,  вбачається, що відсутні правові підстави для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.109 КАС України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» за № 1691-УІ від 18 .02.2010 р.,  

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду у м. Бердянську Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Роз`яснити ОСОБА_1, що вона має право звернутися до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.        

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує – з дня отримання нею копії ухвали) заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, в порядку визначеному ст. 186 КАС України.    

Суддя                                О.М. Білоусова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація