ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2010 р.           Справа № 2/352.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д - Транс» м.Харків

До приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Виробничо-торгово-сервісного підприємства »у формі ТзОВ м.Новий Сонч, Польща

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –фізичною особою ОСОБА_2 м.Чернівці

Про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 16580 Євро (120069,04 грн.)

Суддя                            Гушилик С.М.

За участю представників:

Від позивача –Очеретько Р.М. –представник (дов. № 1 від 01.03.2010р.)

Від відповідача –ОСОБА_4 –представник (дов. № 120 від 23.01.2009р.)

Від третьої особи на стороні позивача –не з’явився

Від третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_2 –фізична особа, ОСОБА_4 – представник (дов. від 25.08.2010р.)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Д - Транс» м.Харків звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 16580 Євро.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ним та Виробничо-торгово-сервісного підприємства »т у формі ТзОВ було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування, за яким позивач зобов’язувався виконати або організувати виконання послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу підприємства, а останній зобов’язався оплатити результат робіт. На виконання цього договору позивач прийняв заявку на перевезення вантажу, перевізником якого став відповідач –приватний підприємець ОСОБА_1 При перевезенні вантажу, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної серії А № 00200, 21.05.2008р. на території республіка Польща трапилась дорожньо-транспортна пригода автомобіля відповідача, винним у скоєнні якої було визнано водія автомобіля (фізичну особу ОСОБА_2) У результаті ДТП  було знищено вантаж на суму 16580 Євро, про що свідчать відповідні акти, тим самим Виробничо-торгово-сервісному підприємству »т  у формі ТзОВ було завдано збитків на суму 16580 Євро. Вказану суму збитків позивач - ТзОВ «Д - Транс»сплатив підприємству замовнику –ВТСП »т у формі ТзОВ. На підставі ст.228 Господарського кодексу України та ст.1191 Цивільного кодексу України просить стягнути з перевізника –приватного підприємця ОСОБА_1 в порядку регресу 16580 Євро збитків.

Відповідач позовні вимог не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов, при цьому він зазначив, що позивач не є учасником правовідносин, що виникли між відповідачем та фірмою PPHU CENTRUM, а тому не має права приймати рішення про порядок і розмір відшкодування за відповідача ймовірних збитків фірми PPHU CENTRUM та вимоги їх регресу.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.03.2009 року в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року рішення господарського суду Чернівецької області від 02.03.2009 року по справі 2/352 скасоване та позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2010 року, скасовано рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій та передано справу № 2/352 на новий судовий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2010 року призначено розгляд справи на 26.08.2010 року. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –фізичну особу ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2010 року розгляд справи відкладено на 16.09.2010 року в зв’язку з нез’явленням представника третьої особи на стороні позивача та витребуванням від сторін додаткових доказів.

В своїх поясненнях третя особа на стороні відповідача проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не довів факту пошкодження вантажу внаслідок здійсненого ним ДТП, жодних актів фізичною особою ОСОБА_2 не підписувалось.

Третя особа на стороні позивача надав свої письмові пояснення щодо суті позовних вимог, з яких вбачається, що він повністю підтримує позицію позивача щодо стягнення з відповідача збитків.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2010 року розгляд справи відкладено на 23.09.2010 року.

До початку судового засідання від представника третьої особи на стороні позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі на підставі письмових пояснень.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач в свою чергу підтримав свої доводи викладені у письмовому відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 року між ТзОВ «Д-Транс»(експедитор за договором, позивач у справі) і Виробничо-торгово-сервісним підприємством ntrum»у формі ТзОВ (клієнт за договором, третя особа в справі) був укладений договір № 12П на транспортно-експедиційне обслуговування, за яким позивач зобов'язався виконати чи організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу третьої особи, а остання - прийняти й оплатити результати роботи (том -1 а.с.8-16).

19.05.2008 року Виробничо-торгово-сервісним підприємством rum»у формі ТзОВ було замовлено ТзОВ «Д-Транс»до перевезення вантаж за маршрутом Польща-Молдавія згідно з заявкою (том -1 а.с.17,160-161).

Перевізником, відповідно до вказаної заявки, зазначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (відповідач у справі).

21.05.2008 року під завантаження прибув автомобіль марки Mercedes Benz номер НОМЕР_2, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (водій ОСОБА_2).

Прийняття вантажу до перевезення відповідачем підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) серії А № 000200 від 21.05.2008 р. (том -1 а.с.18,150).

Під час руху автомобіля марки Mercedes Benz номер НОМЕР_2, що належить відповідачу, на території Польщі, не доїжджаючи до органів митного контролю для оформлення супровідних документів, з автомобілем сталась ДТП. Відповідно до офіційної записки про ДТП поліцейського поста в м.Бірча (республіка Польща) від 21.05.2008 р. винним у пригоді визнано водія автомобіля марки Mercedec-Benz номер НОМЕР_2 (том -1 а.с.21, 147-148).

Внаслідок ДТП частина вантажу була знищена, частина пошкоджена, що підтверджується дефектними актами, відповідно до яких і даних інвойсу (рахунку-фактури, (том -1 а.с. 153-154) вартість знищеного вантажу становить 16580,00 євро. Дані акти підписані представниками Виробничо-торгово-сервісного підприємства »у формі ТзОВ і водієм транспортного засобу - ОСОБА_2, що підтверджено матеріалами справи (том -1 а.с. 22-23, 156, 158).

Оцінивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Згідно з ст.3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004р. № 1955-ІУ (далі - Закон № 1955-ІУ) відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються ЦК України, ГК України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 1955-ІУ, ч.1 ст.3 16 ГК України і ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно із ст.934 ЦК України за порушення зобов'язання за договором транспортно-експедиційного обслуговування експедитор несе відповідальність відповідно до глави 51 цього Кодексу. При цьому згідно з ч.2 ст.932 цього Кодексу у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Виробничо-торгово-сервісного підприємство »у формі ТзОВ звернулося до ТзОВ «Д-Транс»з претензією про відшкодування збитків, завданих в результаті ДТП (том -1 а.с.24-25), на підставі виставленої претензії останній перерахував 16580,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 3 від 11.11.2008 року (том -1 а.с.86) і банківською випискою по особовому рахунку ТзОВ «Д-Транс»за 12.11.2008 року (том -1 а.с.85).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно вимог ст.64 Закону України «Про автомобільний транспорт» організація міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом здійснюється перевізником відповідно до міжнародних договорів з питань міжнародних автомобільних перевезень між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва розташовані за межами території України. Такі правовідносини врегульовані Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) (далі-Конвенція), до якої 01.08.1983р. приєднався СРСР, а Україна згідно з ст.ст.6, 7 Закону «Про правонаступництво України»стала правонаступником прав та обов'язків Союзу РСР за міжнародними договорами, які не суперечать Конституції України.

Статтею 3 Конвенції встановлено, що перевізник відповідає за свої діяння та упущення.

На підставі ст.4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. За відсутності у накладній обґрунтованих перевізником зауважень існує презумпція того, що вантаж та його пакування були зовнішньо у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, а також кількість вантажних місць, їх маркування та номера відповідали вказівкам у накладній.

Вантажна накладна, як передбачено у ч.1 ст.5 Конвенції, складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій - залишається у перевізника.

Вищенаведене спростовує твердження відповідача про те, що у CMR та заявці на перевезення відсутні реквізити позивача, що, на думку відповідача, унеможливлює відшкодування останнім понесених позивачем витрат.

Відповідно до частини 1 статі 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Згідно з ст.23 Конвенції якщо перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.

В силу вимог статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки як вид цивільно-правової відповідальності застосовується при наявності складу правопорушення, що включає протиправність поведінки, шкоду (розмір), причинний зв'язок між ними та вину заподіювана шкоди.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, встановивши обставини, з якими закон пов'язує настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, суд прийшов до висновку про наявність збитків, завданих іншою особою, та підстав їх відшкодування за рахунок винної особи –яким в даному випадку є відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1

Твердження третьої особи на стороні відповідача –ОСОБА_2 про те, що він не підписував актів про пошкодження майна спростовуються матеріалами справи (том -1 а.с. 22-23, 156, 158).

Згідно з ч.2 ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом з тим, за ст.533 ЦК України виконуватися грошове зобов'язання повинно у гривнях. При цьому пунктом 4 статті 55 ГПК України, передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти –в іноземній валюті та у карбованцях - відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день звернення з позовом.

Згідно довідки АК Брокбізнесбанку Дніпропетровської філії від 16.11.2009 року № 2005 офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ станом на 09.12.2008р.(день звернення з позовом) становив 951,0546 за 100 Євро, що згідно розрахунку становить: 16580 Євро - 157684,86 грн.

За таких обставин, до стягнення підлягає сума збитків в розмірі 157684,86 грн.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом, при цьому судом враховано вище викладене, а тому державне мито слід стягнути в гривневому еквіваленті.

Керуючись ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідент.код НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Д-Транс», м.Харків, провул. Театральний, 11/13, (код 33410353) 157684,86 грн. збитків у порядку регресу, 1576,84 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Суддя С.М. Гушилик