ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"04" липня 2007 р. Справа № А18/132-07
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС"
до Державної податкової інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області
про скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників:
Позивач - Краснов І.В., Жмайло О.В., Рибчинко Н.М.
Відповідач - Василенко Л.Г.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському р-ні (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000231502/0 від 23.01.2007 року.
Провадження в адміністративній справі № А18/132-07 було відкрите відповідно до ухвали від 26.03.2007 року та призначено розгляд справи на 27.04.2007року.
В судовому засіданні 27.04.2007 року розгляд справи було відкладено до 25.05.2007 року, в судовому засіданні 25.05.2007 розгляд справи було відкладено до 15.06.2007 року.
В судовому засіданні 15.06.2007 року позивач повністю підтримав позовні вимоги, просить скасувати податкове повідомлення-рішення про нарахування податкових зобов’язань, оскільки відсутній факт завищення бюджетного відшкодування.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на правомірність нарахування податкових зобов’язань та застосування відповідальності, оскільки, в ході перевірки було встановлено, що в декларації з ПДВ за липень 2006 року була виявлена помилка, яка призвела до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року на 42348 грн.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000231502/0 від 23.01.2007 року, оскільки вважає, що контролюючим органом в порушення норм чинного законодавства необґрунтовано нараховано податкові зобов’язання та застосовано відповідальність.
За наслідками проведеної відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питання правильності визначення сум ПДВ заявлених позивачем до відшкодування з бюджету на підставі декларації за липень 2006 року № 53922 від 21.08.2006 року було встановлено, що ТОВ «Васт-Транс»в липні 2006 року при імпорті товарів на митну територію України за власним бажанням надав органу митного контролю два податкові векселі на суму податкового зобов'язання, що складає на суму 42 348,00 грн.:
- № 30024913125 дата видачі 24.07.06р., термін погашення 22.08.06р. на суму 27620,26 грн.;
- № 30024913124 дата видачі 24.07.06р., термін погашення 22.08.06р. на суму 14727,82 грн.
Відповідачем згідно п.11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України»від 01.10.1997 року №1104 та Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, викладених в листі ДПА України від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517 визначено, що зазначені векселі відносяться до II категорії.
Зокрема, до податкових векселів II категорії відносяться всі податкові векселі, термін погашення яких припадає на період з 21 числа і до останнього числа місяця, наступного за звітним, що видаються платниками, для яких звітним (податковим) періодом визначено місяць, тобто термін погашення 22.08.2006 року свідчить про належність векселя до ІІ категорії.
Відповідач в обґрунтування правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення зазначив, що платник податку, яким видано вексель II категорії, включає суму зобов'язань по такому податковому векселю до складу своїх податкових зобов’язань в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. В податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період, в якому вексель видано, податковий вексель II категорії відображається в рядку 6 із знаком "+", в рядку 19.1 із знаком "-", та включається до рядка 19.2 із знаком "+" в цій же декларації.
Позивач в декларації з ПДВ за липень 2006 року включив 42 348,00 грн. в рядок 6 із знаком "+" та в рядок 19.1 із знаком "-" і не включив до податкових зобов'язань в рядок 19.2 із знаком "+" суму 42 348,00 грн. чим порушив п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
На думку відповідача зазначена помилка призвела до того, що позивач при визначенні податкових зобов'язань декларації з ПДВ за липень 2006 року, завищив суму бюджетного відшкодування на 42348,00 грн., оскільки, замість задекларованої суми бюджетного відшкодування 63038,00 грн., ТОВ «Васт-Транс»має право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 23 950,00 грн.
Відповідно п.п.5.1 п.5 Наказу ДПА України від 21.05.2001 року № 200/86 «Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість», якщо за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість, то сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.
У зв'язку з тим, що згідно висновку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському р-ні від 18.09.2006 року № 4889/140 ТОВ «Васт-Транс»вже отримало бюджетне відшкодування в сумі 63 038,00 грн. по декларації за липень 2006 року, підприємству відповідно до п. 17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були нараховані штрафні санкції в сумі 16 939,00 грн. (з 18.09.2006р.по 23.01.07р. - 4 звітні періоди на суму недоплати 42 348,00 грн.) за податковим повідомленням-рішенням № 0000231502/0 від 23.01.2007 року.
Судом було досліджено обставини спірного порушення та встановлено, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, викладених в листі ДПА України від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517 визначено три категорії податкових векселів, зокрема:
- I категорія - термін сплати зобов'язань по податковому векселю (далі - ПВ) виникає до закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю;
- II категорія - термін сплати зобов'язань по ПВ виникає після закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю;
- 0 категорія - на дату поставки ПВ органу митного контролю (дата, яка визначена в податковому векселі у полі "Дата видачі ПВ") платник податку має підтверджену суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому ПВ.
Як передбачено зазначеними Методичними рекомендаціями, достроково погашені векселі 0 категорії (незалежно від того, до якої категорії - I чи II, відносився такий ПВ до переведення його в 0 категорію) не повинні включатися до складу податкових зобов'язань платника в податковій декларації за звітний період, в якому вони видані (ця норма стосується тільки вчасно погашених ПВ), і в рядку 19.2 відображатися не повинні.
При цьому необхідно врахувати, що згідно з абзацом сьомим п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який на дату поставки ПВ органу митного контролю має суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язань по такому ПВ, має право включити суму зобов'язань по такому ПВ до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася поставка такого ПВ органу митного контролю (такий механізм платник може застосовувати за умови, якщо термін погашення ПВ перевищує термін подання податкової звітності).
Якщо платник податку скористався своїм правом, то, незалежно від дати видачі, ПВ 0 категорії (незалежно від того, з I чи з II категорії був віднесений до 0 категорії такий ПВ) повинен бути відображений в рядках 6 (із знаком "+") та 19.1 (із знаком "-") та може бути відображений в рядку 19.2 (із знаком "+").
Якщо ж платник своїм правом включити суму зобов'язань з ПВ до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася поставка такого ПВ органу митного контролю, не скористався, такі ПВ до рядка 19.2 не будуть включені і будуть відображені лише в рядках 6 (із знаком "+") та 19.1 (із знаком "-").
Це правило застосовується до всіх векселів 0 категорії, за винятком тих, що погашаються сумою бюджетного відшкодування достроково. ПВ, погашені достроково, до рядка 19.2 включатися не повинні і будуть відображені лише в рядках 6 (із знаком "+") та 19.1 (із знаком "-").
Крім того, судом встановлено, що позивач мав підтверджену суму бюджетного відшкодування 51304 грн. на дату поставки спірних векселів, що також було підтверджено в ході камеральної перевірки та не спростовувалось і не заперечувалось в ході судового розгляду.
Посилання відповідача на відсутність заяви про зарахування таких сум бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів не обґрунтовує факту завищення сум бюджетного відшкодування. Зокрема, позивач в листі від 10.08.2006 року № 120/15 повідомив податковий орган про включення податкових векселів зі строком погашення 22.08.2006 року до декларації за липень 2006 року.
Про намір погашення податкових векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування свідчать дані декларації за липень 2006 року, яка подана 21.08.2006 року, тобто до строку погашення векселів 22.08.2006 року.
Таким чином, задекларовані позивачем в липні 2006 року суми бюджетного відшкодування 51304 грн. були прийняті податковим органом в оплату векселів на суму 42348 грн. за наслідками такого погашення податкових векселів, в розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2006 року враховано залишок невикористаного бюджетного відшкодування в сумі 8956 грн.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що не дивлячись на відсутність окремої заяви на погашення векселів за рахунок підтверджених сум бюджетного відшкодування, відповідні суми бюджетного відшкодування були спрямовані на погашення визначених в р. 6 декларації за липень 2006 року податкових зобов’язань і повторно не використані платником в інших цілях, що виключає факт надмірного відшкодування.
У відповідності до абз. 6 ст.11.5. Закону України «Про податок на додану вартість» якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю (зокрема, 22.08.2006 року) виникає після закінчення терміну здачі декларації (тобто 21.08.2006 року) до податкового органу за звітний період, в якому відбулася поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю в наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань.
Судом встановлено, що податкові зобов’язання по погашенню спірних векселів, визначені в декларації за липень 2006 року були погашені за рахунок наявного у позивача позитивного значення бюджетного відшкодування у сумі 51304 грн. (рядок 18.1 податкової декларації за липень 2006 року), зокрема, включення в р. 19.1 декларації, після чого суми податкових зобов’язань з оплати податкових векселів вважаються погашеними за рахунок наявного бюджетного відшкодування, зокрема, 21.08.2006 року достроково, тому не підлягають включенню до податкових зобов’язань за липень 2006 року.
Погашення векселів підтверджується відміткою ДПІ у Києво-Святошинському р-ні на зворотній стороні векселів «Погашено»- включено в податкові зобов'язання в декларації за липень 2006 року № 53922 від 21.08.2006 року, що дає право підприємству на включення зазначених векселів до декларації за серпень 2006 року до розділу II «Податковий кредит», зокрема, в рядок 12.2 про погашені податкові векселі, які дають право на збільшення податкового кредиту у поточному звітному періоді.
Як свідчать дані декларація з ПДВ за липень 2006 року, в ній обліковувалась сума бюджетного відшкодування ПДВ 63038 грн., у зв’язку з чим і було подано 21.08.06 р. до ДПІ у Києво-Святошинському р-ні разом із декларацією розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Норма п.7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» вимагає проведення протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, документальної невиїзної перевірки (камеральної) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
За наслідками проведеної камеральної перевірки порушень не було встановлено, 21.09.2006 року підприємству було відшкодовано ПДВ у розмірі 63038,00 грн. на підставі даних декларації за липень 2006 року.
Додатково за серпень-вересень 2006 року було проведено виїзну перевірку стосовно відшкодування ПДВ. В акті перевірки вказано, що в Декларації з ПДВ за серпень 2006 року у рядку 12.2. податкові векселі відображено вірно, і що порушень за перевіряємі періоди не встановлено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спірні порушення були виявлені за наслідками проведеної відповідачем 23.01.2007 року документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань правильності визначення сум ПДВ заявлених позивачем до відшкодування з бюджету на підставі декларації за липень 2006 року № 53922 від 21.08.2006 року (Акт №14/60 від 23.01.2007 року).
Поняття камеральної перевірки визначене у пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а підстави проведення спірної перевірки передбачені п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, щодо заявлених в декларації з податку на додану вартість даних протягом 30 днів з моменту подачі відповідної декларації.
Відповідачем, не було дотримано зазначеної вимоги Закону, що сприяло виникненню непорозуміння, однак, в подальшому порушень в даних податкового обліку не було виявлено.
Крім того, п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, якщо за наслідками проведення камеральної перевірки були виявлені підстави, що свідчать про порушення податкового законодавства, з метою визначення чи спростування достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування, податковий орган мав право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку.
З огляду на зазначену норму законодавства, даними камеральної перевірки може бути встановлено факт методологічної помилки, однак, висновки, зокрема, про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість мають бути підтверджені даними документальної перевірки.
Так, відповідно до пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Таким чином, закон передбачає можливість самостійного визначення податкового зобов'язання контролюючим органом в разі виявлення арифметичної або методологічної помилок, внаслідок яких відбулося заниження або завищення податкового зобов'язання. Наявність тільки помилки, без негативних наслідків, передбачених законом (заниження податкового зобов'язання і, як результат донарахування податкового зобов'язання) не визначено підставою контролюючому органу визначати зобов'язання самостійно та застосовувати штрафні (фінансові) санкції.
Крім того, судом встановлено, що в спірному податковому повідомленні-рішенні штрафні санкції нараховані на підставі п.п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який передбачає застосування зазначених штрафних санкцій за наслідками проведення документальної перевірки результатів діяльності платника податків, зокрема, за п.п. «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», однак, відповідачем проводилась камеральна невиїзна перевірка, тому податкове зобов’язання визначене за підставами п.п. «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пп. 17.1.4 цього Закону, які значно відрізняються в порівнянні з фактично нарахованими відповідачем.
Зокрема, згідно з пп. 17.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду спору судом встановлено безпідставність нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість та протиправність застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, що відповідачем не спростовано.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському р-ні № 0000231502/0 від 23.01.2007 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (08311, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрушки, вул. Лісова, 1, код 32416328) 3,40 (три) грн. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.