ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"18" травня 2007 р. Справа № А18/108-07
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
про зобов'язання вчинення дій
За участю представників:
Позивач - Молявко О.М.
Відповідач - Павлюк М.П.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальною «Київфарм»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна Київської області (далі - відповідач) про зобов’язання відповідача винести рішення з основних умов конкурсу на право укладення договору оренди державного майна - частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст. Бородянка площею 25 кв.м та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст. Тетерів площею 20 кв.м, а саме, виключити пункт про необхідність участі претендента у Поетапному плані реформування системи охорони здоров’я «Укрзалізниці».
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 20.03.2007 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено попереднє судове засідання на 20.04.2007 року.
Позивач вважає, що спірні умови конкурсу ставлять його учасників з моменту публікації в нерівні умови, які може виконати лише один із учасників –той, хто бере участь у реалізації Поетапного плану реформування системи охорони здоров’я «Укрзалізниці». Інші учасники не можуть виконати умови конкурсу в повному обсязі. Таким чином, фактично конкурс поводитись не буде –приміщення буде передане учаснику реалізації Поетапного плану реформування системи охорони здоров’я «Укрзалізниці». Позивач посилається на ст.25, 31 Господарського кодексу України в обґрунтування того, що для учасників конкурсу створені нерівні умови господарювання.
Оскільки позивач не був ознайомлений з Поетапним планом реформування системи охорони здоров’я «Укрзалізниці», заявив клопотання про його надання відповідачем з метою обґрунтування своїх заперечень проти умов конкурсу, які, на його думку, є незаконними.
В судовому засіданні 20.04.2007 року представники сторін виявили намір мирного врегулювання спору, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 18.05.2007 року. В судовому засіданні 18.05.2007 року позивач надав письмові уточнення позовних вимог, а саме –обґрунтував своє переважне право на оренду частин нежитлових приміщень залізничного вокзалу ст.Бородянка розміром 25 кв.м. та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст. Тетерів розміром 20 кв.м. (місцезнаходження об’єкта: Київська область, cмт Бородянка, вул. Привокзальна, №1; Київська область, cмт Тетерів, Привокзальна площа, №1). На підтвердження своєї позиції надав суду копії договорів оренди з додатками про оренду вищезазначених приміщень з 2000 року (договір №300 від 16.05.2000р. –строком з 01.05.2000р. по 01.05.2003 р.; договір № 40-Ю від 11.02.2002р. строком з 01.04.2002р. по 01.04.2003 р. з додатковою угодою від 25.07.2005р. строк оренди з 25.07.2005р. по 01.04.2006р.). Враховуючи, що після закінчення дії договорів оренди відповідно до п.4 ст.284, ст.285 Господарського кодексу України та ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»позивач не був попереджений про їх припинення чи розірвання, договори вважаються продовженими на новий термін.
Оскільки Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму будівлі»змінено базові умови порядку укладання договорів оренди, у зв’язку з чим договори оренди державного майна стали укладатися строком на три роки, позивач просить суд визнати за ним право на оренду частин нежитлових приміщень залізничного вокзалу ст.Бородянка розміром 25 кв.м. та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст. Тетерів розміром 20 кв.м. (місцезнаходження об’єкта: Київська область, cмт Бородянка, вул. Привокзальна, №1; Київська область, cмт. Тетерів, Привокзальна площа, №1) строком на три роки.
Відповідач по суті заявленого позивачем права на оренду частин нежитлових приміщень строком на три роки, заперечень не надав. Повідомив, що вважає основною метою відповідача наповнення державного бюджету, оскільки судовий розгляд затягує передачу майна суб’єктам господарювання, що використають його у підприємницькій діяльності та сплачуватимуть податки, спірне майно може бути передане позивачеві в оренду на підставі його переважного права без проведення конкурсу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з позовних матеріалів з врахуванням уточнених вимог, позивач у справі звернувся до суду, оскільки вважав, що має переважне право на укладення договорів оренди № 300 від 16.05.2000 р. та № 40-Ю від 11.02.2002р., оскільки користувався спірним майном на умовах оренди потягом значного часу, і по закінченні терміну дії договорів, оренда продовжується на новий термін за умови неповідомлення орендодавцем орендаря про розірвання договору.
Однак, 21.02.2007 року у Додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію»–«Відомості приватизації»№7 було опубліковано Інформацію Регіонального відділення Фонду державного майна Київської області про проведення конкурсу на право укладення договору оренди державного майна (будівель, споруд, обладнання та устаткування), з якого стало відомо, що в оренду передається 25 м2 частина нежитлового приміщення залізничного вокзалу стм.Бородянка та 20 м2 частина нежитлового приміщення залізничного вокзалу стм.Тетерів.
Основними умовами конкурсу згідно інформації, опублікованої у Додатку до «Державного бюлетеню про приватизацію»–Відомостях приватизації №7 від 21.02.2007р. є: пропозиція щодо суми місячної орендної плати не нижче, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 04. 10. 1995 № 786 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846; строк оренди 364 дні; утримання об’єктів відповідно до санітарно-екологічних та протипожежних норм, дотримання правил охорони праці; підтримання належних умов експлуатації та технічного стану об’єкта оренди; цільове використання об’єкта оренди –розміщення аптечного закладу; забезпечення виконання державної програми з забезпеченням лікарськими засобами та предметами медичного призначення пільгових категорій населення (чорнобильців, пенсіонерів залізничного транспорту та ін.); участь у реалізації Поетапного плану реформування системи охорони здоров’я «Укрзалізниці», затвердженого Міністром транспорту України –Генеральним директором «Укрзалізниці».
Оскільки, остання умова конкурсу ставить його учасників з моменту публікації в нерівні умови, які може виконати лише той, хто бере участь у реалізації Поетапного плану реформування системи охорони здоров'я «Укрзалізниці», позивач вважає, що умови спірного конкурсу порушують його право на оренду майна, яке тривалий час використовувалось в його господарській діяльності. На думку позивача спірна умова конкурсу потирічить ст.25, 31 Господарського кодексу України, тому не може вважатись законною.
З аналізу договорів, що мали місце між сторонами, вони укладались на строк, що був можливий відповідно до законодавства, зокрема, договір № 300 від 16.05.2000 року було укладено до 01.05.2003 року, в період укладення договору 40-ю від 11.02.2002 року базовими умовами договору оренди було передбачено його укладення строком на 1 рік. В ході господарської діяльності сторони продовжували договори у відповідності до чинного законодавства шляхом мовчазної згоди на продовження без повідомлення про припинення дії.
Судом були досліджені фактичні обставини господарської діяльності позивача та встановлено, що сторони не попереджали одна одну про припинення дії договорів.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендарями державного та комунального майна можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.
За нормами ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Договір оренди вважається укладеним у відповідності до ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін, за нормою ч. 2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено судом в ході розгляду спору та не заперечується відповідачем, позивач належним чином виконував умови договорів оренди, об'єкти оренди використовувались за цільовим призначенням, майно не пошкоджене і не зіпсоване, рахунки по орендній платі і комунальних платежах своєчасно сплачувались на підставі виставлених орендодавцем рахунків, крім того, спірні договори оренди позивача фактично були продовжені на умовах про переважне право, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»заяви про припинення сторонами не заявлялись.
З аналізу нормам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (п. 7 ст. 9 Закону) проведення конкурсу обумовлене необхідністю визначення орендодавцем орендаря в разі, зокрема, наявності заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб. Відповідно, питання про визначення орендаря на конкурсних засадах стосується об’єктів, які можуть бути здані в оренду у відповідний період.
Оскільки, судом встановлено, що орендні відносини позивача фактично не припинялись, договори оренди продовжені на наступний термін у відповідності до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», спірне майно не підлягає передачі в оренду в розумінні та порядку, передбаченому п. 7 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки вже перебуває в оренді і орендар визнаний відповідачем на переважному праві.
В ході розгляду спору відповідач не заперечив проти права позивача на оренду спірного майна на підставі пролонгованих договорів, щодо спірних умов конкурсу пояснень не надав, оскільки вважає, що позивач вже є орендарем на підставі його переважного права без проведення конкурсу.
Судом встановлено, що договори оренди не припинялись в розумінні Закону, України «Про оренду державного та комунального майна»зокрема, були продовжені за взаємною згодою шляхом фактичного виконання і відсутності заперечень, що відповідає ст. 17 Закону, переважне право позивача на продовження договорів оренди передбачено умовами Закону та підтримано діями відповідача і не заперечено в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання проведення конкурсу незаконним не підлягає задоволенню, оскільки позивач є орендарем спірного майна, що виключає необхідність його визначення на конкурсних засадах, тому умови спірного конкурсу не можуть вплинути, а відтак і порушити його права і охоронювані законом інтереси щодо оренди спірного майна.
В той же час, судом встановлено право позивача на оренду спірного майна, зокрема, частин нежитлових приміщень залізничного вокзалу ст.Бородянка розміром 25 кв.м. та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст. Тетерів розміром 20 кв.м. (місцезнаходження об’єкта: Київська область, cмт Бородянка, вул. Привокзальна, №1; Київська область, cмт Тетерів, Привокзальна площа, №1), що підтверджується фактичним користуванням, проти якого відповідач не заперечував.
З аналізу договорів, що мали місце між сторонами вони укладались на строк, що був можливий відповідно до законодавства - на три роки, потім переукладався на 1 рік в межах дії (правильніше - до закінчення дії) трирічного договору. Потім сторони продовжували його дію, як це було передбачено знову ж таки в межах чинного законодавства шляхом мовчазної згоди на продовження без повідомлення про припинення дії.
Враховуючи, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму будівлі»змінено базові умови порядку укладання договорів оренди, та передбачено можливість укладати договори оренди державного майна строком на три роки, вимога позивача про визнання за ним права на трирічний термін оренди підтримана відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Як вбачаться з матеріалів справи та було встановлено під час судового розгляду, позивачем не доведено порушення його прав і охоронюваних законом інтересів проведенням конкурсу, тому вимога про визнання його положень незаконними задоволенню не підлягає. Оскільки судом встановлено право позивача на оренду спірного майна, трирічний термін якої обґрунтований відповідними змінами в законодавстві та погоджений з відповідачем в ході розгляду спору, вимога позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київфарм»права оренди частин нежитлових приміщень залізничного вокзалу ст.Бородянка розміром 25 кв.м. та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст.Тетерів розміром 20 кв.м. (місцезнаходження об’єкта: Київська область, cмт Бородянка, вул. Привокзальна, №1; Київська область, cмт. Тетерів, Привокзальна площа, №1) та зобов’язання відповідача укласти з ТОВ «Київфарм»договори оренди строком на три роки підлягає задоволенню.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодовуються позивачеві з Державного бюджету.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 19, 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київфарм» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Леніна, 53, код 30270526) право оренди частини нежитлових приміщень залізничного вокзалу ст.Бородянка розміром 25 кв.м. та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст.Тетерів розміром 20 кв.м. (місцезнаходження об’єкта: Київська область, cмт Бородянка, вул. Привокзальна, №1; Київська область, cмт Тетерів, Привокзальна площа, №1) строком на три роки.
3. Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна Київської області (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київфарм»(07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Леніна, 53, код 30270526) договори оренди частини нежитлових приміщень залізничного вокзалу ст.Бородянка розміром 25 кв.м. та частини нежитлового приміщення залізничного вокзалу ст.Тетерів розміром 20 кв.м. (місцезнаходження об’єкта: Київська область, cмт Бородянка, вул. Привокзальна, №1; Київська область, cмт. Тетерів, Привокзальна площа, №1) строком на три роки.
4. В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.