Справа №   2-4779

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

26 серпня  2010 року Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області

                                                         у складі: головуючого    - судді       Алексєєнко І.П.

                         при секретарі                   -             Бондар О.С.

        з участю позивача          -                 ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні в місті Макіївці справу за позовом   ОСОБА_1 до У правління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги  як “дитині війни”,

В с т а н о в и в :

 12 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, як “дитині війни”, посилаючись на те, що УПФУ протягом вказаних років незаконно виплачує йому вказану соціальну допомогу у розмірі, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В судовому засідання позивач підтримав свої позовні вимоги і пояснив, що він має статус “дитини війни” та отримує доплату до пенсії, яка відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має бути визначена у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 01 січня 2007 року – 380 грн., з 01 квітня 2007 року – 406 грн., з 01 жовтня 2007 року – 411 грн. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 01 січня 2008 року – 470 грн.,  з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року – 482 грн., 01 жовтня  2008 року – 498 грн. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум з 01 січня 2009 року складав 498 грн., а з 01 листопада 2009 року – 573 грн. Відповідно і підвищення до пенсії йому повинно було виплачуватись: з 09 липня 2007 року у розмірі 91,27 гривень, у серпні та вересні 2007 року по 123,02 гривні в місяць із розрахунку: 410,06 грн. х 30 % = 123,02 грн., у жовтні, листопаді та грудні 2007 року  у розмірі по 124,53 гривні в місяць із розрахунку: 415,06 грн. х 30 % = 124,53 грн., з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2008 року  у розмірі 144,30 грн. із розрахунку 481 грн. х 30 % = 144,30 грн.,  з 01 липня 2008 року по  01 жовтня 2008 року  у розмірі по 144,60 грн. із розрахунку: 482 грн. х 30 % = 144,60 грн.,  з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно  в розмірі по 149,40 грн. із розрахунку 498 грн. х 30% = 149,40 грн., з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року по 149,40 грн., а з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року по 171,90 грн. Фактично йому Пенсійним Фондом сплачувалась ця пільга у наступних розмірах: з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року по 47 грн. щомісяця, з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року по 48,10 грн. щомісяця, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року по 48,20 грн. щомісяця, з 01.10.2008 року довічно по 49,80 грн., що не відповідає вимогам Закону, а тому він просить захистити його порушене право на отримання вказаної соціальної пільги у повному обсязі і зобов’язати УПФУ в Гірницькому районі перерахувати і виплатити  йому недоплачені суми у розмірі 2666 гривень 33 копійок   за слідуючи періоди:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 710 гривень 90 копійок,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 715 гривень 23 копійки і з 01 січня 2009 рік по 31 грудня 2009 року включно у сумі 1240 гривень 20 копійок.

      Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце і судового засідання повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки. Суду не наданні докази про поважну причину неявки представника відповідача в судове засідання, а тому у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача по наявним доказам і прийняти заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши додані докази, вважає, що позов   ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час  закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.  

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням  № НОМЕР_1 та з  1986 року перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 3  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного цивільного спору підлягають застосуванню положення  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своєму письмовому запереченні.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, як органом, якому делеговані повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, не були здійснені нарахування і виплата  підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2007 році взагалі не в якому розмірі, а в 2008-2009 роках такі виплати нараховувались та виплачувались позивачу у розмірах,  встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які є фіксованими і не відповідають вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вимоги позивача про визнання такої бездіяльності УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки щодо не нарахування і не виплати вказаної державної соціальної пільги як дитині війни у розмірі відповідно до визначеного вказаним Законом, є неправомірною, оскільки відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та  Законами України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, якою є і ця справа, суд відповідно до визначеного ст. 16 ЦПК України способу захисту цивільних прав та інтересів, визнаючи бездіяльність відповідача незаконною, приходить до висновку про прийняття рішення про зобов’язання  відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум, відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не про стягнення конкретних сум.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.

Таким чином, з 09 липня 2007 року  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

    З огляду на викладене, заявлена вимога позивача про зобов’язання перерахування і виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2007 рік підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме з 09 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року включно, тобто з дня ухвалення вказаного рішення Конституційним Судом України.

      Як вбачається з матеріалів справи, у 2007 році  УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки вказана соціальна виплата - доплата до пенсії позивачеві не проводилась.    

      На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 гривень 06 копійок, 415 гривень 06 копійок.

Виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 гривень 06 копійок, 415 гривень 06 копійок, то підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року мало виплачуватись у розмірі 91,27 гривень, а у серпні та вересні 2007 року по 123,02 гривні в місяць із розрахунку: 410,06 грн. х 30 % = 123,02 грн., у жовтні, листопаді та грудні 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії  у розмірі по 124,53 гривні в місяць із розрахунку: 415,06 грн. х 30 % = 124,53 грн.

    Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідачем було не доплачено позивачеві державну соціальну допомогу як «дитині війни» в загальній сумі 710 гривень 90 копійок.

Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

                Відповідно до ст. 152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            Із наданої довідки УПФУ видно, що у 2008 році позивачеві була нарахована та виплачена доплата до пенсії як «дитині війни» у розмірах з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року по 47 грн. щомісяця, з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року по 48,10 грн. щомісяця, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року по 48,20 грн. щомісяця, з 01.10.2008 року довічно по 49,80 грн.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року були визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», які  не відповідали вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у частині визначення розміру соціальної пільги у вигляді доплати до пенсії, то саме з 22 травня 2008 року зазначені виплати підлягають перерахунку та виплаті  позивачеві і у цій частині його позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи із встановленого статтею 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” який з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2008 року дорівнює 481 грн., то підвищення до пенсії  позивачу мало виплачуватись у розмірі 144,30 грн. із розрахунку 481 грн. х 30 % = 144,30 грн. Фактично ж у травні та червні 2008 року позивачеві було виплачено підвищення до пенсії у розмірі по 48,10 грн., недоплата з 22 травня  2008 року становить 31,03 грн. з 01 червня 2008 року 96,20 грн. ( 144,30 грн. – 48,10 грн. = 96,20 грн.)

З 01 липня 2008 року прожитковий мінімум встановлений вказаним Законом  482 гривні і тоді  підвищення до пенсії позивачу з 01 липня 2008 року по 01 жовтня 2008 року мало виплачуватись у розмірі по 144,60 грн. із розрахунку: 482 грн. х 30 % = 144,60 грн., а фактично у цей період ( за три місяці – липень, серпень і вересень 2008 року ) позивачу виплачено відповідачем по 48,20 грн. в місяць, недоплата становить 96,40 грн. в місяць.

З 01 жовтня 2008 року прожитковий мінімум встановлений Законом дорівнює 498 гривень, тоді  підвищення до пенсії позивачу з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно мало виплачуватись в розмірі по 149,40 грн. із розрахунку 498 грн. х 30% = 149,40 грн., а фактично у цей період ( за три місяці -  жовтень, листопад і грудень 2008 року ) позивачу виплачено відповідачем по 49,80 грн. в місяць  і недоплата  становить по 99,60 грн. в місяць.

      Загалом, недоплата за цей період, а саме з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно становить 715 гривень 23 копійки.

Вказана редакція Закону була чинна у 2009 році, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, положення Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, яким було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у вищевказаній редакції, були визнані неконституційними, а відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Ніяких змін до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України внесено не було.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму, що встановлено для осіб, що втратили  працездатність.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року, прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність, в перерахунку на місяць становить: з 01 січня 2009 року – 498 гривень, з 01 листопада 2009 року - 573 гривні.

      Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році “дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року ( 10 місяців ) по 149 гривень 40 копійок із розрахунку: 498 грн. х 30 % = 149,40 грн., а з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року ( 2 місяці )  по 171 гривні 90 копійок із розрахунку: 573 грн. х 30 % = 171,90 грн.

Як вбачається з довідки, наданої УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки, фактично      ОСОБА_1  були здійснені виплати соціальної пільги як “дитині війни” з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року по 49 гривень 80 копійок щомісяця.

Отже, недоплата вказаних соціальних виплат за 10 місяців з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року становить 996 гривень із розрахунку: 149,40 грн. – 49,80 грн. = 99,60 грн. х 10 міс. = 996 гривень.

А недоплата вказаних соціальних виплат за 2 місяці з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року включно становить 244 гривні 20 копійок із розрахунку: 171,90 грн. – 49,80 грн. = 122,10 грн. х 2 міс. = 244,20 гривень.

Всього за 2009 рік Управлінням ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки позивачу не було доплачено вказану соціальну пільгу на суму 1240 гривень 20 копійок

Суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

Відповідно до вимог  ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення ч. 1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.    

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6 , статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому заявлена вимога позивачем про зобов’язання відповідача здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачеві , як “дитині війни”  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та про зобов’язання виплати йому  недоплачених сум соціальної пільги як “дитині війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно в сумі 710,90 гривень, та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно в сумі 715,23 гривні і за 2009 рік у сумі 1240 грн. 20 коп., а загалом в сумі 2666,33 гривні, є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.  

На підставі викладеного, ст. ст. 3,6,8,19,22,23,152 Конституції України,   Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України “Про прожитковий мінімум”, Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік “, Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”,

      Керуючись ст. ст. 1,4, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

      Позов ОСОБА_1 д о У правління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги  як “дитині війни”, задовольнити.

      Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1   підвищення до пенсії як “дитині війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за періоди:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  і з 01 січня 2009 рік по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.    

     Заочне рішення  може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, про що останнім може бути подана заява протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів  з дня його проголошення.

С у д д я :