ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"08" травня 2007 р. Справа № А18/128-07
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Прокурора Білоцерківського району в інтересах держави в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"
про стягнення 378016,32 грн.
За участю представників:
Позивач - Новогребельська І.М.
Відповідач - Мочинський А.Р., Дудник А.В.
Від прокуратури - не з'явився
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Білоцерківського району в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(далі –відповідач) про стягнення 378016,32 грн. заборгованості перед бюджетом.
Відповідно до ухвали від 26.03.2007 року було відкрите провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), розгляд справи було призначено на 27.04.2007 року. В судовому засіданні 27.04.2007 року розгляд справи було відкладено до 08.05.2007 року.
Як вбачається з позовних матеріалів, адміністративний позов подано прокурором Білоцерківського району з метою захисту інтересів держави в особі державного органу – Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції у зв’язку з порушенням відповідачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що відбувається в порядку ст.ст. 60, 61 КАС України. Позовні вимоги ґрунтуються на даних проведеної податковим органом перевірки платника податків і заявлені прокурором на підставі листа заступника начальника Білоцерківської ОДПІ від 13.10.2006 року № 45157/9/17-1 про залишок несплаченого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2006 року.
В судове засідання 08.05.2007 року представник прокуратури не з’явився, позовні вимоги не підтримав. Представник Білоцерківської ОДПІ, в інтересах якої заявлено позов, пояснень в підтримку позовних вимог не надав. Просив розглянути спір по суті з метою з’ясування фактичних обставин справи, оскільки, за даними проведеної перевірки було складено довідку без визначення спірної суми як податкового зобов’язання, зазначено, що спірна сума складає залишок неперерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб та прибуткового податку з громадян станом на 01.01.2006 року, стан заборгованості на день звернення до суду не з’ясовано. Крім того, надав платіжні доручення про сплату відповідачем сум податку.
Представники відповідача проти позову заперечили в повному обсязі, як вбачається з письмових заперечень, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для стягнення спірної суми, яка не має статусу податкового боргу. Крім того, відповідач зазначив про регулярну та своєчасну сплату сум податку з доходів фізичних осіб, що підтверджено наданими позивачем копіями платіжних доручень, також надав довідку Білоцерківської ОДПІ № 10041 від 19.03.2007 року, що станом на 19.03.2007 року підприємство не має заборгованості зі сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, яка спростовує позовні вимоги та факт порушення відповідачем інтересів держави.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне.
Відповідно до наведеного в позові розрахунку, станом на день подання позову відповідачем не сплачено 378016,32 грн. податку на доходи фізичних осіб, суми якого зобов’язаний утримувати відповідач згідно з п. 16.3.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Як вбачається з позову, порушення інтересів держави полягає у неперерахуванні відповідачем до державного бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, що було виявлено Білоцерківською ОДПІ в ході проведеної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року. Зокрема, виявлено, що станом на 01.01.2006 року не перераховано 428016,32 грн. податку, що відображено в довідці за наслідками проведеної перевірки № 239/17-01-13/52 від 20.03.2006 року. В позові зазначено, що відповідачем в липні 2006 року сплачено 50000 грн., тому його заборгованість складає 378016,32 грн.
Судом були досліджені документи, надані в підтвердження позовних вимог та встановлено, що спірна сума ґрунтується на даних довідки № 239/17-01-13/52 від 20.03.2006 року та листа заступника начальника Білоцерківської ОДПІ від 13.10.2006 року № 45157/9/17-1 про залишок несплаченого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2006 року, при цьому факт часткової сплати в сумі 50000 грн. у липні 2006 року встановити неможливо, оскільки доказів не зазначено та не надано.
В той же час, в судовому засіданні були надані платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи, про сплату відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб та прибуткового податку з громадян протягом 2003-2006 років, які свідчать про регулярну та своєчасну сплату податкових зобов’язань.
Крім того, згідно даних довідки Білоцерківської ОДПІ № 10041 від 19.03.2007 року, наданої відповідачем, його підприємство станом на 19.03.2007 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів, обов’язкових платежів.
Оскільки, позов подано прокурором в інтересах держави в особі Білоцерківської ОДПІ 19.03.2007 року (як свідчить штамп поштового відправлення), довідка від 19.03.2007 року № 10041 про відсутність у відповідача заборгованості зі сплати податків, зборів, обов’язкових платежів спростовує порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Крім цього, на думку прокурора, норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не застосовуються при нарахуванні і сплаті податку з доходів фізичних осіб, тому спірна сума не потребує дотримання процедури узгодження податкового боргу і підлягає стягненню за рішенням суду.
Суд вважає таку позицію хибною, оскільки підприємство відповідача в розумінні п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» виступає податковим агентом - суб'єктом підприємницької діяльності, який використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Юридична особа незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з виплачених нею доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п. 8.1.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Оскільки, податок з доходів фізичних осіб включено до переліку ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», зобов’язання з його сплати є податковим зобов’язанням, зокрема, покладеним на податкового агента, тому обґрунтованих підстав незастосування норм спеціального Закону з питань оподаткування «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не вбачається.
Таким чином, стягнення спірної суми має відбуватись у відповідності до вимог та порядку, передбаченого Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як вбачається з позовних матеріалів, доказів узгодження спірної суми податкового зобов’язання, зокрема, щоквартальних розрахунків форми 1 ДФ, які визначені формою звітності зі спірного податку, чи нарахування податкового зобов’язання контролюючим органом, суду не надано.
З пояснень Білоцерківської ОДПІ вбачається, що спірна сума не визначалась як податкове зобов’язання та не має статусу податкового боргу. Станом на день подання позову за даними Білоцерківської ОДПІ заборгованість у відповідача відсутня.
Дослідивши обставини спору, судом встановлено, що прокурором позов заявлено на підставі необґрунтованих та застарілих даних, які на день звернення до суду спростовуються державним органом, що уособлює інтереси держави.
З огляду на норми ст.ст. 60, 61 КАС України прокурор може звертатись до адміністративного суду з адміністративним позовом про захист прав та інтересів інших осіб і здійснює представництво інтересів громадянина чи держави в особі державного органу, при цьому не наділений статусом позивача в адміністративній справі. Оскільки, відповідно до ст. 47 КАС України прокурор є учасником судового процесу, а не стороною у справі, його права, як представника інтересів держави в особі державного органу, регламентована з врахуванням ст.ст. 60, 61 КАС України.
Таким чином, в разі подання позову прокурором, такий позов вважається поданим від імені позивача, тому при розгляді справи спір вирішується по суті правовідносин позивача та відповідача на основі фактичних даних порушення, обов’язок доведення якого покладено на позивача.
Враховуючи встановлені судом обставини, ні представник прокуратури, ні позивач заявлений прокурором позов не обґрунтували, викладені в ньому обставини не довели. Відповідач позовні вимоги спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не доведені, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 71, 158-163 КАС України,
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.