ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.07 Справа № 26/384/06-8/144/07
Суддя Попова І.А.
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, м. Запоріжжя
про стягнення 2606634,75 грн. боргу за спожиту електричну енергію впродовж травня –червня 1998 року та червня –грудня 1999 року
суддя І.А. Попова
представники сторін:
від позивача: Верета В.В., дов. № 184 від 17.09.2007р.
від відповідача: Кузьміна В.О., дов. № 3/1-694 від 27.01.2006р.
Розглядаються позовні вимоги стягнення 2606634,75 грн. боргу за спожиту електричну енергію впродовж травня –червня 1998 року та червня –грудня 1999 року.
Розпорядженням голови господарського суду справу № 26/384/06 передано на розгляд судді Поповій І.А. Справу прийнято до провадження та присвоєно номер № 26/384/06-8/144/07.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2006 р. провадження по справі № 26/384/06-8/144/07 зупинено до прийняття рішення міжвідомчою комісією щодо проведення заліку з метою погашення заборгованості між підприємством “Запоріжелектротранс” та ВАТ “Запоріжжяобленерго”.
10 вересня 2007 р. від позивача по даній справі –ВАТ “Запоріжжяобленерго” надійшло клопотання про поновлення провадження по справі, в якому зазначено, що міжвідомчою комісією рішення щодо проведення заліку не прийнято, документи повернуто ЗКПМЕ “Запріжелектротранс”.
Провадження по справі поновлено.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що за договором № 35 від 01 березня 1993 року на користування електричною енергією, укладеним ВАТ «Запоріжжяобленерго»та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, відповідач зобов'язаний вчасно оплачувати вартість поставленої електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період відповідно до умов договору. Згідно до пункту 4.4 договору №35 від 01.03.1993р. споживач зобов'язаний здійснити оплату у 5 денний термін, після дати зазначеної в вимозі дорученні. По оплаті за спожиту електроенергію у період з травня –червня 1998 року та червня –грудня 1999 року за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 2606634,75грн., яку позивач просить стягнути з підприємства “Запоріжелектротранс”.
Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що згідно позовних вимог сума боргу складається з невиконаних зобов'язань за період з 1998-2000рр. по договору №35, укладеного ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ЗКПМЕТ "Запоріжелектротранс".
У відповідності до норм діючого законодавства загальний строк позовної давності складає 3 роки з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позов про стягнення з ЗКПМЕТ "Запоріжелектротранс" суми у розмірі 2 606 634,75 грн. подано позивачем 19 вересня 2006р. вих. № 4523к/70. Враховуючи вищевикладене ВАТ "Запоріжжяобленерго" пропущено строк для подання позову.
ВАТ "Запоріжжяобленерго" в своїх позовних вимогах, щодо поважності причин пропущення строку подачі позову, посилається на те, що 09.02.2000р. на адресу відповідача направлена претензія №24 на суму 2 615 021, 45 грн. на яку підприємство "Запоріжелектротранс" надало відповідь про визнання претензійних вимог.
Як стверджує позивач, ним 30.05.2001р. направлено заяву про примусове виконання
до Державної виконавчої служби Жовтневого району м. Запоріжжя, а постановою від
30.02.2002р. виконавче провадження про стягнення з Відповідача суми 2 615 021, 75 грн. було відкрито.
Однак, згідно ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції 2001р. документи, прийняті на виконання передаються державному виконавцю, який не пізніше 3-х днів виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої не пізніше наступного дня направляється сторонам виконавчого провадження. Підприємство вказану постанову не отримувало.
Згідно актів опису і арешту майна та постанов про арешт майна вказана Позивачем претензія №24 від 09.02.2000р. до зведеного виконавчого провадження приєднана не була.
Крім того, відповідач зазначає, що з 10.07.2003р. внесені зміни в Закон України "Про виконавче провадження", згідно яких претензії виключено з переліку документів, які підлягають виконанню.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що за договором № 35 від 01 березня 1993 року на користування електричною енергією, укладеним ВАТ «Запоріжжяобленерго»та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, відповідач зобов'язаний вчасно оплачувати вартість поставленої електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період відповідно до умов договору. Згідно до пункту 4.4 договору №35 від 01.03.1993р. споживач зобов'язаний здійснити оплату у 5 денний термін, після дати зазначеної в вимозі дорученні.
Як свідчать вивчені матеріали, відповідач в обумовлені договором строки оплату за спожиту електричну енергію частково не здійснив.
До сплати за спожиту електроенергію, вартість якої розраховано згідно до законодавства, відповідачу за період травень –червень 1998 року та червень –грудень 1999 року пред’явлено платіжну вимогу-доручення №7 від 28.03.2000 на суму 2615,021,45грн.. Пунктом 4.4 договору на користування електричною енергією передбачено, що термін сплати платіжних документів складає 5 днів з вказаної в них дати.
Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст.. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої електричної енергії в сумі 2606634,75 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо спливу строків позовної давності за даними вимогами суд знаходить безпідставними, оскільки виконавчий документ “Запоріжжяобленерго” про стягнення суми боргу –визнану претензію було пред’явлено позивачем до виконання до державної виконавчої служби у порядку, що діяв на час виникнення спірних відносин.
Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. 3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Відповідач неодноразово підтверджував наявність заборгованості перед позивачем за період часу, вивчається, про що сторонами складалися акти звірки заборгованості (зокрема, станом на 01.09.2006р.)
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на відповідача
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (69095, м. Запоріжжя, вул.. героїв Сталінграду, 2, р/р26001038330001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 03328379) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926, розрахунковий рахунок № 26008302311743 в Комунарському відділенні “Япромінвестбанку”, м. Запоріжжя, МФО 313344) 2606634,75 грн. основного боргу та 25618,00 грн. судових витрат. Видати наказ.
Суддя І.А. Попова