ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.09.10
о 11 год. 45 хв.
каб. № 3 Справа №2а-2605/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м.Севастополі від 19.11.1999;
відповідача –не з’явився;
треті особи –не з’явилися,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя,
треті особи, яки не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “Жилищник-Д”,
про скасування розпорядження,
суть спору:
29.04.2010 ОСОБА_1 звернулася до Балаклавського районного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про скасування розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,04 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Жилищник-Д».
Ухвалою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 30.04.2010 відкрито провадження по зазначеній справі.
Ухвалою Балаклавського районного суду міста Севатсополя від 18.08.2010 в порядку статей 18, 22 Кодексу адміністративного судочинства України справа передана за підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Севастополя.
Супровідним листом за вих. № 19510 від 30.08.2010 матеріали справи направлені до Окружного адміністративного суду міста Севастополя та отримані судом 02.09.2010.
Ухвалою від 06.09.2010 справа була прийнята до провадження.
Цією же ухвалою в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача був залучений Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “Жилищник-Д”.
Позовні вимоги мотивовані тим, ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д”, ділянка НОМЕР_2 площею 0,04 га була передана її у користування на підставі рішення правління Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д” у 2008 році. У процесі приватизації даної земельної ділянки з'ясувалось, що розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,04 га передана у власність ОСОБА_2, про що внесене запис в Державній реєстр земель по м.Севастополю.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надали, про час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що представники відповідача та третіх осіб викликалися в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
Заявою від 15.01.2006 ОСОБА_2 відмовилася від переданої їй земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,04 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д”.
Протоколом загальних зборів від 21.01.2006 ОСОБА_2 була виключена із складу Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д”.
21.01.2008, за заявою позивача та на підставі рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д” ОСОБА_1 була передана земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,04 га, яка раніше була передана ОСОБА_2.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя №814 від 18.10.1996 земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,04 га була передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д”.
Пунктом 2.1 вказаного розпорядження ОСОБА_2 була зобов'язана в місячний строк надати до Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність. В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 вказану умову розпорядження не виконала, державний акт на право власності зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 отримано не було.
В свою чергу, ОСОБА_1 має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 силу не втратило, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.
Станом на день розгляду справи інформація в Державному реєстрі земель про наявність чинних державних актів на право власності земельною ділянкою НОМЕР_2 за адресою м.Севастополь, Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “Жилищник-Д” не зареєстровано, що підтверджується листом Державного підприємства «Центр земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії за вих. № 6/4203 від 15.09.2010.
В Державному реєстрі земель зареєстровано лише розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 про передачу в приватну власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д”, ділянка НОМЕР_2 площею 0,04 га зареєстрована на ім'я ОСОБА_2
Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить скасувати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,04 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Жилищник-Д».
Разом з тим, судом встановлено, що розпорядження № 814 від 18.10.1996 винесено Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя законно, в межах її повноважень, у спосіб, що передбачений законом.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 на даний час не є користувачем земельної ділянки НОМЕР_2, суд вважає за можливим в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить.
Отже, розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя №814 від 18.10.1996 в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,04 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д” підлягає визнанню таким, що втратило чинності.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 28 вересня 2010 року о 17-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя №814 від 18.10.1996 втратившим силу в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,04 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Жилищник-Д”.
3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач- Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя, код платежу 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < підпис > О.О. Єфременко