ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.07                                                                                        Справа №  7/219/07

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом Відкритого    акціонерного   товариства   “Український  графіт”, м. Запоріжжя до відповідача Державного заводу вуглець-вуглецевих композитних матеріалів                           “Вуглекомпозит”, м. Запоріжжя про стягнення 17929,04 грн.                                                                                                               Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача

Гуцуляк А.О., дов. № 015/35 від 01.01.2007 р.

Від відповідача

Шостак О.В., дов. № 01/436 від 13.09.2007 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 17929,04 грн., які складаються з 13827,35 грн. основного боргу за договором  № 804/49127/04 від            29.09.2004 р., 2959,05 грн. втрат від інфляції та 1142,04 грн.-3% річних.

18.05.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 25.06.2007 р. Ухвалою суду від 12.06.2007 р. провадження  у справі № 7/219/07 було зупинено до розгляду апеляційної скарги і повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 01.10.2007 р. у зв’язку з усуненням обставин, які спричинили зупинення, провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 11.10.2007 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх                                 ст.ст. 509, 526, 610, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, письмом Верховного суду України №  62-97 від 03.04.1997 р. та умовами договору № 804/49127/04 від   29.09.2004 р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив, в якому визнає суму основного боргу в розмірі 13827,35 грн., просить суд обмежиться стягненням основного боргу в рамках підписаного двостороннього акту без стягнення пені та застосуванням штрафних санкцій.   

За погодженням представників відповідача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  підряду                       № 804/49127/04 (надалі – договір), доповнений додатковою угодою до нього.

Згідно умов договору, відповідач доручає, а позивач зобов’язався на свій ризик виконати відповідно з умовами даного договору роботу, а відповідач зобов’язався прийняти та роботу та оплатити її.

Згідно п. 1.2 до договору загальна вартість договору складає                        1024530,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ складає 204906 грн.

На виконання умов договору позивач своєчасно  виконав замовлені відповідачем роботи, що підтверджується  актом № 5072 прийомки виконаних робіт від 31.01.2005 р. (копія містяться в   матеріалах справи).

Загальна вартість виконаних робіт згідно довідки о вартості виконаних підрядних робіт та витратах за січень  2005 р. та рахунку  № 43168 від 31.01.2005 р. складає              25354,80 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за договором  здійснюється по факту виконаних робіт протягом 2-х днів  після підписання акту здачі - прийомки виконаних робіт.

Відповідач свої обов’язки по оплаті згідно умов Договору виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 13827,35 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.08.2007 р. (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за виконані підрядні роботи, доказів її погашення не надав,  вимога позивача про стягнення 13827,35 грн. основного боргу належить задоволенню.

Відповідно до п. 8.1 договору, сторони обумовили, що за порушення строків  оплати відповідач сплачує позивачу  3% - річних  від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1142,64 грн. та 2959,05 грн. втрат від інфляції обґрунтовані і  підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з Державного заводу вуглець-вуглецевих композитних матеріалів “Вуглекомпозит” (69600, м. Запоріжжя, вул. Південне  шосе, 31-А, ГСП-982,  р/р 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код 24516317)  на користь Відкритого    акціонерного   товариства   “Український  графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул. Південне  шосе, 20, р/р 26008900301 в АБ “Металург”,             МФО 313582, код 00196204) 13827,35 грн. основного боргу, 1142,64 грн. –3% річних,  2959,05 грн. втрат від інфляції, 179,29 грн. державного мита та               118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                                 Суддя                                                                                Н.С. Кутіщева